Epipedobates anthonyi
| ?Epipedobates anthonyi | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Земноводні (Amphibia) |
| Ряд: | Безхвості (Anura) |
| Родина: | Дереволазові (Dendrobatidae) |
| Рід: | Epipedobates |
| Вид: | Е. anthonyi |
| Біноміальна назва | |
| Epipedobates anthonyi (Noble, 1921) | |
| Синоніми | |
| Phyllobates anthonyi Noble, 1921 Colostethus anthonyi (Noble, 1921) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Epipedobates anthonyi |
 Віківиди: | Epipedobates anthonyi |
 EOL: | 329304 |
 ITIS: | 662270 |
 МСОП: | 55213 |
 NCBI: | 92728 |
Epipedobates anthonyi — вид жаб родини дереволазових (Dendrobatidae). Отруйна амфібія.
Вид названий на честь американського теріолога Гарольда Елмера Ентоні.[2]
Поширений на південному заході Еквадору та північному заході Перу. Мешкає у тропічних лісах поблизу струмків та невеликих річок на висоті від 150 до 1700 м над рівнем моря.[1]
Дрібна жаба завдовжки 1,9-2,6 мм. Тіло темно-червоного забарвлення з декількома жовтяво-білими смугами.[3]
Активні у світлий час доби. Живуть на суші вздовж берега річок. Самці територіальні. Самиця відкладає 15-40 ікринок у лісову підстилку. Кладку охороняє самець протягом двох тижнів. Потім він переносить пуголовків на спині до найближчої водойми, де вони розвиваються. Стадія пуголовка триває 60 днів.[3]
- ↑ а б Coloma, Luis A.; Ron, Santiago; Lötters, Stefan; Venegas, Pablo (2010). Epipedobates anthonyi . The IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2010: e.T55213A11268789. doi:10.2305/IUCN.UK.2010-2.RLTS.T55213A11268789.en. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2013). The Eponym Dictionary of Amphibians. Exeter, England: Pelagic Publishing Ltd. xiii + 262 pp. ISBN 978-1-907807-41-1.
- ↑ а б Maxon, Jeni (9 грудня 2008). Epipedobates anthonyi . AmphibiaWeb. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 21 грудня 2013.
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
