Перейти до вмісту

Шейх Хасіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шейх Гасіна Вазед
হাসিনা ওয়াজেদ
Шейх Гасіна Вазед
Шейх Гасіна Вазед
Прапор
Прапор
Прем’єр-міністр Бангладеш
23 червня 1996 — 15 липня 2001
Попередник: Хабібур Рахман
Наступник: Латіфур Рахман
Прапор
Прапор
Прем’єр-міністр Бангладеш
6 січня 2009 — 5 серпня 2024
Попередник: Фахруддін Ахмед
Наступник: Мохаммад Юнус
 
Народження: 28 вересня 1947(1947-09-28)[1][2][3] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Tungipara Upazilad, Гопалгандж (зіла, Бангладеш), Дака, Домініон Пакистан Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Бангладеш Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: Іслам сунітського спрямування
Освіта: Eden Girls' Colleged Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: Авамі Ліг Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Муджибур Рахман
Мати: Шейх Фазілутаннеса Муджібd Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: M. A. Wazed Miahd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Sajeeb Wazedd і Saima Wazedd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Висловлювання у Вікіцитатах

Шейх Гасіна Вазед (нар. 28 березня 1947) — бангладеська політична діячка, прем'єр-міністерка Бангладеш у 1996[en]–2001, та у 2009—2024 роках. Перемагала на виборах 2008[en], 2014[en], 2018[en] та 2024[en] років[4]. Лідер партії «Авамі Ліг»[5].

У липні-серпні 2024 року розпочалися масові протести під керівництвом студентів, які сили безпеки придушили, що призвело до загибелі від сотень до понад тисячі протестувальників. Кульмінацією протестів стала її відставка та втеча до Індії у серпні 2024 року[6]. У листопаді 2025 року її було заочно засуджено Міжнародним трибуналом Бангладеш за злочини проти людяності, включаючи наказ про застосування смертельної сили проти протестувальників, та засуджено до смертної кари[7], яку вона відкинула як політично мотивовану[8].

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народилась в окрузі Гопалгонж. Дочка Муджибура Рахмана, першого глави незалежного Бангладеш (у 19711975 роках), якого в країні йменують «батьком нації». 1969 року брала участь у студентських заворушеннях в столиці. 1971 року, під час війни за незалежність Бангладеш, була заарештована пакистанською окупаційною армією. 15 серпня 1975 року під час воєнного перевороту Муджибура Рахмана та близько 20 членів його родини було вбито змовниками; Гасіна у цей час перебувала у ФРН, з усієї родини вціліли тільки вона та її сестра, яка також була відсутньою в Бангладеш під час перевороту. 1981 року, ще будучи за кордоном, була обрана главою Авамі Ліг — партії, яку колись очолював її батько. Того ж року вона повернулась до Бангладеш. Перебувала у жорсткій опозиції до режиму Ершада, який спочатку виступав як військовий адміністратор, а потім як президент країни, організовувала масові акції протесту проти його правління, неодноразово опинялась під арештом. 1991 року, після усунення Ершада від влади й відновлення демократичної системи управління, Авамі Ліг під її керівництвом програла парламентські вибори Націоналістичній партії (НПБ), яку очолювала Халеда Зіа. Вибори 1991 року багато в чому визначили характер політичного життя у 1990-их роках і подальша боротьба за владу розгорнулась між цими двома політичними силами.

Прем'єр-міністр у 1996—2001 роках

[ред. | ред. код]

У березні 1996 року Гасіна бойкотувала чергові вибори, змусивши Халеду Зіа сформувати перехідний уряд та оголосити повторні вибори, на яких перша здобула перемогу. Стала першим прем'єр-міністром Бангладеш, яка відпрацювала повний п'ятирічний термін. За роки її правління покращились відносини з Індією, було підписано угоду про розділ вод Ганга. Економічне зростання за часів урядування Гасіни Вазед уповільнилось, до того ж повені неодноразово завдавали країні величезних збитків. 1999 року Націоналістична партія Бангладеш ініціювала загальний політичний страйк з метою відставки Гасіни, однак вона категорично відмовилась піти достроково.

Діяльність в опозиції 2001—2008

[ред. | ред. код]

Підготовка до виборів 2001 року проходила у напруженій обстановці, в результаті терактів загинуло понад сто чоловік. Після нищівної поразки на виборах Шейх Гасіна звинуватила НПБ у фальсифікаціях, але все ж пішла у відставку. 2004 року під час промови Шейх Гасіни у столиці на неї було скоєно замах, в результаті якого загинуло 19 чоловік, сама вона зазнала тільки легких поранень. НПБ категорично відкинула звинувачення в організації теракту. За умов надзвичайного стану, запровадженого військовими перед виборами 2007 року, Гасіну Вазед було заарештовано, проте у червні 2008 року вона змогла залишити країну та виїхати до США.

Повернення до влади

[ред. | ред. код]

У листопаді 2008 року Гасіна Вазед повернулась до країни, щоб очолити свою партію на нових парламентських виборах, які було призначено на 29 грудня 2008 року. Відповідно до результатів виборів Авамі Ліг здобула більш ніж переконливу перемогу та сформувала уряд країни. Гасіна стала до виконання обов'язків прем'єр-міністра 6 січня 2009 року.

Сім'я

[ред. | ред. код]
Рідні Гасіни
Дочка Саіма Вазед Путул[en] (перша ліворуч), Гасіна, Мішель і Барак Обами в Музеї мистецтва Метрополітен.
Батько Муджибур Рахман.
Племінниця Туліп Сіддік[en].

Шейх Гасіна народилась в сім'ї Муджибура Рахмана, першого президента Бангладеш, і Фазілотуннеси Муджиб[en]. Її батьків, трьох братів та інших родичів вбили під час військового перевороту[en] 15 серпня 1975 року. [9]

Прізвище Вазед отримала від чоловіка — Міага Вазеда[en] (1942—2009), фізика-ядерника, голови Комісії з атомної енергії Бангладеш, з яким одружилася 1968 року. [10][11][12]

Син Саджиб Вазед[en] 1971 року народження — консультант з інформаційно-комунікаційних технологій і активіст Авамі Ліги. Разом з жінкою Крістін і донькою мешкають в Фолс-Черч (Вірджинія, США).

Дочка Саіма Вазед Путул[en] — психолог, організатор допомоги дітям з аутизмом [13]. Мешкає в Торонто (Канада). Чоловік Путул — Кхандкер Масрур Хоссейн Міту — син бангладеського міністра місцевого самоврядування, розвитку сільської місцевості та кооперативів Хандкера Мошарафа Госсейна[en] [14]

Племінниця Гасіни — Туліп Сіддік[en] — британський політик-лейборист[15] Її обрали до палати громад на виборах у 2015 році.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. FemBio database
  2. Brockhaus EnzyklopädieF.A. Brockhaus, 1796.
  3. Munzinger Personen
  4. Прем'єр-міністром Бангладеш знову стала Шейх Гасіна. Голос Америки
  5. Криза і виступи в Бангладеші. «Sebto». Випуск № 247
  6. Mahmud, Faisal. Sheikh Hasina: A critical misstep and the end of 15 years ruling Bangladesh. Al Jazeera (англ.). Процитовано 25 листопада 2025.
  7. Ex-Bangladesh leader Sheikh Hasina sentenced to death over brutal protests crackdown. BBC News (брит.). Процитовано 25 листопада 2025.
  8. 'Lost control but ... ': Sheikh Hasina's first reaction after being sentenced to death; calls verdict 'biased'. The Times of India. 17 листопада 2025. ISSN 0971-8257. Процитовано 25 листопада 2025.
  9. Mahbub, Sumon (15 серпня 2015). Bangladesh plunges into mourning Bangabandhu on his 40th death anniversary. bdnews24.com[en]. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
  10. Найвпливовіші жінки-політики мусульманського світу. Тиждень.ua. 13 серпня, 2013. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
  11. PM's birthday today. The Daily Star. 29 вересня 2019. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
  12. Sheikh Hasina Wazed. www.britannica.com (англ.). Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 27 березня 2022.
  13. Saima Wazed Hossain says autism campaign will not lose steam. bdnews24.com[en]. 17 серпня 2015. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
  14. Son's & Daughters of Bangladeshi Political Leaders. Paris vision news. 19 січня 2013. Архів оригіналу за 11 лютого 2016. Процитовано 10 квітня 2016. [Архівовано 11 лютого 2016 у Wayback Machine.]
  15. Neild, Barry (15 січня 2014). UK vote could create cross-border dynasty. Al Jazeera. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 10 квітня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]