Перейти до вмісту

Умару Сісоку Ембало

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Умару Сісоку Ембало
порт. Umaro Mokhtar Sissoco Embaló
Прапор
Прапор
 6-й Президент Гвінеї-Бісау
2020 — 2025
Попередник: Жозе Маріу Ваш
 
Народження: 23 вересня 1972(1972-09-23) (53 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бісау, Португальська Гвінея Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Гвінея-Бісау[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: іслам Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Centro Superior de Estudios de la Defensa Nacionald Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: Африканська партія незалежності Гвінеї та Кабо-Верде (2018) і Madem G-15d Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Dinisia Reis Embalód[2][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
Knight Grand Cordon with Collar of the Order of Palestine великий офіцер ордена Почесного легіону орден Інфанта дона Енріке Вищий Орден Відродження Order of Amilcar Cabral National Order of the Lion of Senegal Order of the State of Palestine

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Умару Сісоку Ембало (порт. Umaro Mokhtar Sissoco Embaló; 23 вересня 1972(19720923), Бісау, Португальська Гвінея) — державний і політичний діяч Гвінеї-Бісау. Політолог і військовий офіцер, який обіймав посаду прем'єр-міністра 18 листопада 2016—16 січня 2018[5]. Президент країни з 27 лютого 2020 року до 26 листопада 2025 року, коли був скинутий внаслідок військового заколоту.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 вересня 1972 року в Бісау, Португальська Гвінея. Здобув ступінь з міжнародних відносин у Вищому інституті соціальних та політичних наук у Технічному університеті Лісабона і ступінь магістра в галузі політичних наук, а також ступінь доктора міжнародних відносин у Мадридському університеті Комплутенсе. Вільно володіє португальською та іспанською мовами, а також володіє англійською, французькою, арабською мовами та суахілі[6].

Проходив військову службу в армії Гвінеї-Бісау, навчався у Центрі національної оборони Іспанії, а потім проводив дослідження в галузі національної безпеки в Брюсселі, Тель-Авіві, Йоганнесбурзі, Японії та Парижі. Йому присвоєно звання бригадного генерала збройних сил Гвінеї-Бісау[6]. До 2020 спеціалізувався на африканських і близькосхідних питаннях, а також у галузі оборони, міжнародного співробітництва та розвитку. Є колишнім міністром у справах Африки. Сформував кабінет уряду 13 грудня 2016 року, після призначення президентом Жозе Вашем на посаду прем'єр-міністра 18 листопада 2016 року.[7]

Після того, як став прем'єр-міністром, то зіткнувся з бойкотом своєї власної партії — Африканської партії незалежності Гвінеї і Кабо-Верде (ПАІГК), яка силами Центрального комітету висловила йому недовіру: 26 листопада 2016 року «проти» нього проголосувало 112 осіб та 11 «за»[8].

Як голова уряду він міг розраховувати лише на підтримку Партії соціального оновлення, другої за кількістю парламетаріїв у Національному народному зібранні Гвінеї-Бісау. 13 січня 2018 року в нього розпочався конфлікт з президентом країни Жозе Вашем[9], що призвело до відставки Ембало 16 січня 2018 року[10].

24 листопада 2019 року вийшов у другий тур президентських виборів у Гвінеї-Бісау[en], отримавши у першому турі 27,65 % голосів виборців та друге місце[11]. 29 грудня 2019 здобув впевнену перемогу у другому турі над колишнім прем'єр-міністром країни Перейрою з результатом 53,55 % голосів виборців[12]. Про це стало відомо вже 2 січня 2020 року.

На чолі країни

[ред. | ред. код]

Проте у січні розпочалися зволікання, багато прихильників діючої влади не хотіли віддавати владу опозиції. Наприкінці січня ЕКОВАС заявило, що воно визнає президентом країни Ембало. 27 лютого 2020 року обійняв посаду президента Гвінеї-Бісау, новим прем'єр-міністром став постійний кандидат в президенти від військових Нуну Гоміш Набіам. На наступний день противники проголосили тимчасовим президентом Сіпріану Кассама[13].

У лютому 2022 Умару Сісоку Ембало повідомив, що в країні відбулася невдала спроба державного перевороту. За словами глави держави, це був не просто переворот, а спроба вбити президента, прем'єр-міністра Набіама і весь кабінет міністрів.[14][15][16][17]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bethke F. S. Database of Cabinet Politics in Sub-Sahara Africa
  2. ↑ https://www.jeuneafrique.com/mag/885758/politique/guinee-bissau-umaro-sissoco-embalo-alpha-conde-macky-sall-compaore-sassou-nguesso-kadhafi-et-moi/
  3. ↑ https://www.jeuneafrique.com/1452483/politique/macky-sall-ali-bongo-les-amis-de-recep-tayyip-erdogan/
  4. ↑ https://www.dw.com/pt-002/sissoco-embal%C3%B3-re%C3%BAne-se-com-biden-e-lavrov/a-63222430
  5. ↑ (www.dw.com), Deutsche Welle. Guinea-Bissau names new prime minister, fifth in nine months - Africa - DW - 19.11.2016. DW.COM.
  6. ↑ а б Umaro Mokhtar Sissoco Embalo. Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 30 січня 2017. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Вказано більш, ніж один |archiveurl= та |archive-url= (довідка)
  7. ↑ Foundation, Thomson Reuters. Guinea Bissau prime minister names cabinet amid political crisis. Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 11 червня 2020. [Архівовано 2018-11-14 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Reuters (28 листопада 2016). Guinea Bissau's dominant party to boycott new government. Business Insider (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020. [Архівовано 2020-06-12 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Agência Lusa (13 січня 2018). Guiné-Bissau: Presidente analisa pedido de demissão do primeiro-ministro. Deutsche Welle.
  10. ↑ Agência Lusa (16 січня 2018). Umaro Sissoco Embaló deixa Governo da Guiné-Bissau. Deutsche Welle.
  11. ↑ [1]
  12. ↑ [2]
  13. ↑ Гвінея-Бісау отримала двох президентів в результаті конфлікту.
  14. ↑ Guinea-Bissau launches probe into botched coup that killed 11. France 24 (англ.). 2 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  15. ↑ Президент Гвінеї-Бісау заявив про невдалу спробу держперевороту. РБК-Украина (рос.). Процитовано 3 лютого 2022.
  16. ↑ Dabo, Alberto (2 лютого 2022). Guinea-Bissau president: Failed coup may have been linked to drug trade. Reuters (англ.). Процитовано 3 лютого 2022.
  17. ↑ Спроба держперевороту в Гвінеї-Бісау: стало відомо про жертви. РБК-Украина (рос.). Процитовано 3 лютого 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Умару_Сісоку_Ембало&oldid=46814339