Перейти до вмісту

Сакаґуті Сімон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Назва цієї статті — японське ім'я, в якому прізвище Сакаґуті традиційно записане перед особовим іменем Сімон.
Сакаґуті Сімон
яп. 坂口志文 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився19 січня 1951(1951-01-19) (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Наґахама, Префектура Шіґа, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлікар, викладач університету, імунолог, біолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпатологія і імунологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materShiga Prefectural Nagahama Kita High Schoold і Кіотський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладОсацький університет[1] і Кіотський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна академія наук США і The Japan Society for Immunologyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Сімон Сакаґуті (яп. 坂口 志文, 19 січня 1951, Наґахама) — японський імунолог, заслужений професор Осацького університету та почесний професор Кіотського університету.[2] Його дослідження включає відкриття регуляторних Т-клітин та опис їх ролі в імунній системі. У 2025 році він був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини разом з Мері Е. Бранков та Фредом Рамсделлом.[3]

Раннє життя та освіта

[ред. | ред. код]

Сімон Сакаґуті народився 19 січня 1951 року в місті Наґахама.[4] Він отримав диплом лікаря у 1976 році на медичному факультеті Кіотського університету. У 1982 році він також отримав ступінь доктора філософії в Кіотському університеті.[5]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

З 1983 по 1987 рік Сакаґуті проводив постдокторські дослідження в США в Університеті Джонса Гопкінса та Стенфордському університеті як стипендіат Люсіль П. Маркі. Пізніше він працював доцентом кафедри імунології в Науково-дослідному інституті Скріппса

Після повернення до Японії в 1991 році[6] Сакаґуті працював у RIKEN(інші мови) дослідником Японського агентства з науки і технологій.[7] Пізніше він став керівником відділу імунопатології в Токійському столичному інституті геронтології.[8] Між 1998 і 2011 роками Сакаґуті працював професором і завідувачем відділу експериментальної патології в Інституті передових медичних наук Кіотського університету. Між 1998 і 2011 роками він працював професором і завідувачем відділу експериментальної патології в Інституті передових медичних наук Кіотського університету. З 2007 по 2011 рік Сакаґуті також обіймав посаду директора інституту.[9] Лабораторію Сакаґуті в 2011 році було перенесено до Осацького університету.[8]

Дослідження

[ред. | ред. код]

У дослідженні 1995 року Сакаґуті та його колеги показали існування регуляторних Т-клітин, раніше невідомої групи Т-клітин, що експресують CD4 та CD25, що модулюють імунну систему та допомагають підтримувати імунну толерантність.[10] Дослідники ввели атимічним мишам BALB/c(інші мови) суспензію CD4+ клітин, попередньо позбавлених CD25+ клітин, і виявили, що у мишей згодом розвинулися аутоімунні захворювання (зокрема тиреоїдит та гастрит). Однак відновлення серед CD4+ CD25+ клітин невдовзі після початкової ін'єкції CD4+ CD25- клітин запобігло розвитку аутоімунізації.[11] У 2003 році група Сакаґуті продемонструвала важливість FOXP3 у розвитку та функціонуванні регуляторних Т-клітин.[10][11]

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]
Нобелівська премія з фізіології та медицини 2025 року: Ключова роль клітин FoxP3+ T-reg у периферійній імунній толерантності.

6 жовтня 2025 року Сакаґуті був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини разом з Мері Е. Бранков та Фредом Рамсделлом «за їх відкриття щодо периферійної імунної толерантності».[3]

Сакаґуті в Королівському музеї Онтаріо 29 жовтня 2015 року

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  2. ↑ Experimental Immunology – Osaka University Immunology Frontier Research Center. IFReC Osaka University Immunology Frontier Research Center. Процитовано 1 травня 2021. (англ.)
  3. ↑ а б в Nobel Prize in Physiology or Medicine 2025. NobelPrize.org. Процитовано 6 жовтня 2025. (англ.)
  4. ↑ Shimon Sakaguchi facts (англ.)
  5. ↑ Shimon Sakaguchi, процитовано 8 жовтня 2025 (англ.)
  6. ↑ Nobel laureate Shimon Sakaguchi conducted postdoctoral studies at Johns Hopkins in 1980s. The Hub. Johns Hopkins University. 6 жовтня 2025. Процитовано 8 жовтня 2025. (англ.)
  7. ↑ а б Shimon Sakaguchi. Canada Gairdner International Award. Gairdner Foundation. Процитовано 8 жовтня 2025. (англ.)
  8. ↑ а б Shimon Sakaguchi – ISNI Congress (англ.). Процитовано 6 жовтня 2025.
  9. ↑ SAKAGUCHI Shimon Nobel Prize Laureate (Physiology or Medicine). Osaka University. Процитовано 8 жовтня 2025. (англ.)
  10. ↑ а б Naddaf, Miryam; Gibney, Elizabeth (6 жовтня 2025). Medicine Nobel goes to scientists who revealed secrets of immune system ‘regulation’. Nature. doi:10.1038/d41586-025-03193-3. Процитовано 8 жовтня 2025. (англ.)
  11. ↑ а б Karlsson Hedestam, Gunilla; Kämpe, Olle (6 жовтня 2025). Scientific background 2025: Immune tolerance: The identification of regulatory T cells and FOXP3 (PDF). nobelprize.org. Nobel Assembly at the Karolinska Institute. Процитовано 8 жовтня 2025. (англ.)
  12. ↑ William B. Coley Award-Award [Архівовано 2020-03-22 у Wayback Machine.] (англ.)
  13. ↑ The 2008 Keio Medical Science Prize Awardees [Архівовано 2018-08-04 у Wayback Machine.] (англ.)
  14. ↑ Distinguished Professor Shimon SAKAGUCHI of IFReC awarded Canada Gairdner International Award. Osaka University. 26 березня 2015. (англ.)
  15. ↑ The Asahi Prize (англ.)
  16. ↑ Shimon Sakaguchi. National Academy of Sciences (англ.)
  17. ↑ Shimon Sakaguchi awarded the Chunichi award | News & Topics | Osaka University Immunology Frontier Research Center. www.ifrec.osaka-u.ac.jp. Процитовано 6 жовтня 2025. (англ.)
  18. ↑ The Asian Scientist 100 (англ.). Asian Scientist. Процитовано 13 березня 2025.
  19. ↑ Announcing the 2015 Citation Laureates[недоступне посилання] (англ.)
  20. ↑ Sakaguchi, Ramsdell, Rudensky win Crafoord Prize for discoveries in immune regulation. CancerLetter.com. 13 січня 2017. Процитовано 6 жовтня 2025. (англ.)
  21. ↑ Shimon Sakaguchi was named a Person of Cultural Merit of Japan | News & Topics | Osaka University Immunology Frontier Research Center. www.ifrec.osaka-u.ac.jp. Процитовано 6 жовтня 2025. (англ.)
  22. ↑ Cultural Merit awards conferred upon Shimon Sakaguchi, Shuh Narumiya, and Michio Muramatsu (24 October 2017). KYOTO UNIVERSITY (англ.). 21 листопада 2017. Процитовано 6 жовтня 2025.
  23. ↑ News & Topics | Osaka University Immunology Frontier Research Center. (англ.)
  24. ↑ Prof. Shimon Sakaguchi Awarded the Order of Culture | News & Topics | Osaka University Immunology Frontier Research Center. www.ifrec.osaka-u.ac.jp. Процитовано 6 жовтня 2025. (англ.)
  25. ↑ Goethe-Universität —. www.uni-frankfurt.de. (нім.)
  26. ↑ Robert Koch Stiftung – Shimon Sakaguchi. www.robert-koch-stiftung.de. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 10 жовтня 2025. (англ.)
  27. ↑ Japanese scientist receives award for molecular medicine | University of Debrecen. hirek.unideb.hu (англ.). 14 листопада 2023. Процитовано 7 жовтня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сакаґуті_Сімон&oldid=47366753