Протести в Ірані (2025–2026)
| Протести в Ірані (2025–2026) | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Громадянський протест / цивільні заворушення Соціально-економічна та політична напруга в Ірані | |||||||||||||||
 Регіони Ірану, де станом на 6 лютого 2026 року повідомлялося про протести. | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Сторони | |||||||||||||||
| Сили | |||||||||||||||
| Мільйони (за заявами протестувальників)[6] | Військові та силові підрозділи режиму | ||||||||||||||
| Ключові фігури | |||||||||||||||
| Децентралізований протест Підтримка: .svg){kind=small} Реза Пахлаві (символічно) Мар'ям Раджаві (символічно)
|
 Алі Хаменеї Масуд Пезешкіан Мохаммад Пакпур Голам-Хоссейн Мохсені-Еджеї
| ||||||||||||||
| Втрати | |||||||||||||||
| Смерті >12 000 протестувальників (за даними Iran International)[7] За офіційними даними Ірану, кількість загиблих становить 3117 осіб, тоді як правозахисні організації повідомляють про майже 5000 жертв.[8][9][10] 2615 осіб загинуло (за даними HRANA)[11] Заарештовано: 18 470[12] |
180 загиблих серед силовиків[13] | ||||||||||||||
| Наймасовіші протести з 2022 року; значна економічна та політична напруга | |||||||||||||||
Протести в Ірані 2025—2026 років були спричинені катастрофічним падінням ріала (≈1,45 млн за долар станом на грудень 2025 року), високою інфляцією та загостренням економічного тиску, зокрема через події кінця 2025 року. Протести почалися з торгівельних страйків на базарах Тегерана й поширились на інші міста, з вигуками «Свобода» та закликами до зміни режиму. Сили безпеки відповіли застосуванням сльозогінного газу, а ЗМІ повідомляли про перші жертви на початку 2026 року.[14]
Журналісти припускали, що протести закінчилися 25-26 січня[15][16][17][18][19].
21 січня іранський уряд заявив про придушення протестів завдяки репресіям, в результаті яких загинули тисячі людей[20].
Реза Пехлаві, син шаха Мохаммеда Рези Пехлеві, підтримав протестувальників і закликав іранців, зокрема сили безпеки та правоохоронні органи, приєднатися до протестів[21].
До 9 січня мільйони людей вийшли на вулиці в протестах по всіх 31 провінціях та щонайменше 180 містах.[22] 10 січня 2026 року Iran International повідомив, що принаймні 2 000 протестувальників загинули по всій країні за останні 48 годин на фоні відключення інтернету, оскільки іранські силові органи посилили використання бойових патронів проти демонстрантів.[23] Лікарні в Тегерані та Ширазі були переповнені пораненими протестувальниками, багато з яких отримали вогнепальні поранення.[24] Представник іранського міністерства закордонних справ підтвердив, що силовики стріляли по протестувальниках, що викликало міжнародну стурбованість з приводу прав людини.[25] Крім того, тисячі людей були арештовані під час жорстокої кампанії придушення протестів.[26] Попри відключення інтернету, 10 січня 2026 року The Guardian задокументував численні повідомлення про відкриття вогню силовиками на демонстраціях, один свідок заявив, що бачив «сотні тіл» по всьому Тегерану.[27] 11 січня Time повідомив, що група іноземних академіків та професіоналів оцінила кількість загиблих у 6 000 осіб, ґрунтуючись на повідомленнях з лікарень, без урахування тіл, які одразу відправлялися до моргів.[28] 13 січня Iran International повідомив, що щонайменше 12 000 людей загинули; CBS News того ж дня повідомив, що активістські групи в Ірані оцінили кількість загиблих на рівні не менше 12 000 осіб, а можливо, до 20 000.[29][30] 17 січня The Sunday Times повідомив, що мережа іранських лікарів в країні підрахувала, що «щонайменше 16 500-18 000» осіб загинули і 330 000 отримали поранення, при цьому медичний працівник охарактеризував вбивства як випадок «геноцид під прикриттям цифрової темряви».[31][32][33] Ці виступи стали наймасовішими в Ірані з 2022 року, влада посилила заходи безпеки в районах Тегерана, де розпочиналися демонстрації[34][35].
Економіка Ірану останніми роками перебувала в стані кризи. Значним ударом стало відновлення санкцій США 2018 року, за першої адміністрації Трампа. Тоді президент США оголосив про вихід з укладеної з Іраном та іншими державами угоди «Спільний всеохопний план дій», яка обмежувала ядерну програму та передбачала контроль в обмін на поступове послаблення санкцій. США заявили, що угода більше не має сенсу, оскільки не охоплює програму балістичних ракет Ірану. Тегеран продовжив роботу над ядерною програмою.
Восени 2025 року проти Тегерану знову застосували хвилю нових обмежень. У вересні Рада Безпеки ООН відновила санкції, які діяли щодо Ірану ще до ядерної угоди 2015 року. Це сталося на тлі відсутності прогресу в переговорах, оскільки Іран відмовився надати конкретні зобов'язання щодо відмови від створення ядерної зброї. Згодом до санкцій долучився і ЄС, заборонивши країні торгівлю сталлю та металами. А в листопаді, на тлі повідомлень про відновлення програми з виробництва балістичних ракет, США також запровадили нові санкції, спрямовані на обмеження виробництва ракет та ударних дронів.
Економічну кризу в Ірані поглибили спільні удари Ізраїлю та США по іранських ядерних об'єктах у червні 2025 року. У результаті Іран опинився серед найбільш ізольованих держав світу: через численні міжнародні обмеження країна має труднощі з доступом до фінансових ринків. Залежність від імпорту лише загострює ситуацію та підживлює інфляцію.[36]
| Рік | Ініціатор санкцій | Сфера обмежень |
|---|---|---|
| 2018 | США | Вихід з ядерної угоди, відновлення економічних санкцій |
| 2019–2020 | США, ЄС | Обмеження фінансових операцій, експорт нафти |
| 2025 (вересень) | Рада Безпеки ООН | Відновлення санкцій до рівня 2015 року |
| 2025 (жовтень) | ЄС | Заборона торгівлі сталлю та металами |
| 2025 (листопад) | США | Санкції проти виробництва балістичних ракет та ударних дронів |
Протести розпочалися після того, як підприємці з тегеранських базарів Alaeddin і Charsou оголосили страйк та зачинили свої крамниці. Причиною невдоволення стало різке падіння національної валюти та, на їхню думку, неспроможність влади стабілізувати ситуацію на ринку. Згодом окремі зібрання перекинулися на прилеглі вулиці, зокрема на Джомхурі.[37][38]
Силовики спробували розсіяти протестувальників, використавши сльозогінний газ.[39]
Хвиля страйків посилилася: крамниці припинили роботу в районах Шуш і Молаві в Тегерані, а також на площі Накш-е-Джахан в Ісфахані. Повідомляється, що в Хамадані силовики відкривали вогонь по протестувальниках, тоді як у Тегерані та Маларді для розгону демонстрантів застосували сльозогінний газ.[40]
Акції протесту відбулися в Ісфахані, Керманшаху та Фасі. У Фасі демонстранти зібралися біля будівлі губернатора, тоді як у Керманшаху ринки припинили роботу в межах страйку. Повідомляється, що правоохоронці застосували проти учасників протестів бойові набої та сльозогінний газ.[41]
Працівники центрального ринку фруктів і овочів у Тегерані також зупинили роботу та долучилися до протестів. Для розгону демонстрантів правоохоронці використали сльозогінний газ.[42]
Після двох днів відносного затишшя в Тегерані демонстранти знову вийшли на вулиці, вигукуючи гасла проти Алі Хаменеї. Тим часом Дональд Трамп заявив, що США можуть втрутитися у разі застосування іранською владою смертельного насильства проти протестувальників. У відповідь Міністерство закордонних справ Ірану пригрозило «відплатою» та попередило про можливі наслідки таких заяв.
Акції також відбулися в Захедані — місті, яке вже було одним із центрів протестів у 2022 році. Похорони загиблих учасників протестів у Марвдашті, Кухдашті та Фуладшахрі переросли у нові зібрання. За наявними даними, щонайменше семеро людей загинули, понад 30 отримали поранення, а з 28 грудня затримано 119 осіб.[43] Дональд Трамп заявив про готовність підтримати протестувальників, водночас застерігши іранську владу.[44]
Акції протесту відбулися щонайменше у 174 населених пунктах у 60 містах із 25 провінцій. Повідомляється про щонайменше 582 затриманих і не менш як 15 загиблих серед учасників протестів.[45]
У центрі Тегерана відбулися зіткнення: силовики в цивільному чергували поблизу головного базару та торговельних центрів Alaeddin і Charsou. Принц Реза Пехлеві, який перебуває у вигнанні, закликав учасників протестів залишатися на вулицях і блокувати дороги, щоб ускладнити їх придушення. Осередками заворушень залишалися університети, ринки та міста в провінціях.
За тиждень, за наявними даними, загинули щонайменше 15 протестувальників і один представник сил безпеки.[46]
Міністерство закордонних справ Ірану звинуватило США та Ізраїль у втручанні у внутрішні справи країни та заохоченні насильства через їхні заяви.[47]
У понеділок у районі Баге Сепахсалар у Тегерані протестувальники вийшли на вулиці, скандуючи гасла проти Алі Хаменеї.[48]
Два міста у курдській провінції — Абданан і Малекшахі — опинилися під контролем протестувальників. Офіційні інформаційні агентства повідомляли про загиблих у зіткненнях, водночас намагаючись применшити масштаби протестів.[49]
Повідомляється про 35 загиблих унаслідок сутичок.[50][51]
Попри тиск влади, демонстрації тривали у багатьох регіонах Ірану. За наявними даними, щонайменше в 37 містах відбулися вуличні зібрання, акції протесту та страйки робітників, охопивши 24 провінції.[52]
В Ірані обмежили доступ до інтернету після заяв судових та силових структур про посилення заходів проти протестів.[53]
Дональд Трамп попередив про можливе застосування жорстких заходів проти Ірану у разі, якщо влада почне вбивати протестувальників. Його застереження прозвучало після того, як правозахисні організації звинуватили іранські сили безпеки у стрільбі по демонстрантах.
За даними Iran Human Rights, від початку протестів загинули щонайменше 45 людей, серед яких восьмеро неповнолітніх.[54]
Протести тривають, хоча обмеження доступу до інтернету ускладнило передавання інформації про них за кордон. Вночі нові акції спалахнули в північних районах Тегерана, де люди зібралися на мітинг.[55]
Станом на цей день повідомляється про понад 50 загиблих, серед яких є діти.[56][57]
За останніми даними, число загиблих сягнуло 544 осіб, хоча інші джерела повідомляють про 116 жертв.[58][59]
За інформацією HRANA, щонайменше 10 681 особу було затримано. Активісти повідомляють, що протести відбулися у 585 населених пунктах у 186 містах, охопивши всі 31 провінцію країни.[60]
Президент Трамп повідомив, що Іран запропонував США провести переговори щодо ядерної угоди.[61]
Речник Міністерства закордонних справ Ірану Ісмаїл Багаї підтвердив застосування вогню на ураження проти протестувальників, переклавши відповідальність за насильство на самих громадян.[62]
Трамп попередив, що будь-яка країна, яка буде вести бізнес з Іраном, ризикує потрапити під 25%-вий тариф на торгівлю зі США.[63]
Курдська Партія Свободи заявила про напад на штаб-квартиру КВІР у Керманшаху, стверджуючи, що їм вдалося проникнути всередину та завдати значних втрат силам КВІР.[64]
За даними правозахисної організації HRANA, число загиблих досягло 2 615 осіб, а понад 18 000 людей було затримано.[65]
Бригадний генерал Мохаммад Карамі, командувач сухопутних військ КВІР, повідомив, що іранські збройні сили перебувають у стані підвищеної готовності через загрози військової агресії США на тлі заворушень, які, за його словами, підтримуються з-за кордону.[66]
В Ірані повідомили про понад 3000 затриманих у зв’язку з протестами.[67]
У Тегерані та деяких інших містах ситуація залишалася відносно спокійною, тоді як доступ до інтернету був обмежений.[68]
У Захедані після п’ятничної молитви пройшли акції протесту з гаслами проти верховного лідера Алі Хаменеї.[69]
За даними Інституту вивчення війни (ISW), жодних протестів зафіксовано не було.[70]
Правозахисна організація HRANA повідомляє про понад 3 090 загиблих, серед яких близько 2 885 — протестувальники.[71] Алі Хаменеї звинуватив Дональда Трампа в «підбурюванні протестів».[72] Опозиційний лідер Реза Пехлеві закликав до нових протестів, заявивши, що нинішній режим не здатний ефективно функціонувати.[73]
За інформацією The Sunday Times, дії іранського режиму призвели до загибелі щонайменше 16 500 людей та поранення понад 330 000 осіб.[74]
Режим жорстко придушував протести. За даними Human Rights Activists News Agency, загинуло понад 5 000 людей, серед яких багато демонстрантів, дітей та цивільних, а кількість затриманих перевищила 26 000. По всій країні тривають масові арешти та блокування інтернету.[75][76][77]
У більшості великих міст Ірану протести стихли після масового й жорстокого придушення силами безпеки, арештів та обмежень доступу до інтернету. Загальна кількість загиблих перевищила 5 000 осіб, а десятки тисяч були затримані, що робить ці події одним із найкривавіших придушень у сучасній історії Ірану.
Влада охарактеризувала учасників протестів як «терористів» і продовжує кримінальні переслідування. За даними урядового комюніке, частина вулиць і районів залишалася порожньою через комендантську годину та присутність сил безпеки, а критики режиму повідомляли про випадки насильства над затриманими, включно з тортурами.[78][79][80]
21 січня іранська влада оголосила про завершення придушення протестів після масштабних репресій. Генеральний прокурор Мохаммад Мовахеді повідомив про припинення заворушень.[81]
Міжнародна увага до Ірану загострилася після жорстокого придушення протестів. На позачерговому засіданні Ради ООН з прав людини головний комісар закликав іранську владу припинити «брутальні репресії». У відповідь Іран звинуватив протестувальників у зв’язках із «ворожими державами» та назвав засідання втручанням у свої внутрішні справи.[82]
США ввели санкції проти дев’яти танкерів і компаній, пов’язаних з транспортуванням іранської нафти, назвавши це заходом для блокування фінансування репресій. Санкції також торкнулися тіньового флоту суден, що працюють поза міжнародними нормами.[83]
Напередодні виступу в Давосі президент США Дональд Трамп оголосив про можливе переміщення авіаносної ударної групи до регіону у разі подальшої ескалації, що призвело до зростання світових цін на нафту.[84]
Іранський прокурор спростував повідомлення про припинення виконання смертних вироків щодо затриманих протестувальників, наголосивши на незалежності судової системи.[85]
Іранська влада спростувала заяви США про скасування смертної кари, тим часом число загиблих продовжувало зростати.[86][87]
Алі Хаменеї сховався у бункері, а фактичне керівництво Іраном взяв на себе його син, Масуд Хаменеї.[88]
За даними Iran International, 8–9 січня сили безпеки вбили близько 36 500 осіб.[89]
За даними дослідження професора Аміра-Мобареза Парасти, 97 645 людей отримали поранення, з яких близько 30 % — травми очей. Німецько-іранський офтальмолог зазначив, що режим продовжує страчувати протестувальників.
За даними госпіталізацій, у Тегерані було страчено 468 осіб, а по всій країні — понад 500.[90]
Протести, що почалися як економічні, швидко трансформувалися у ширший виклик існуючій політичній системі. Демонстранти, окрім соціальних вимог, почали висловлювати політичне невдоволення та заклики до змін у керівництві країни.[91]
У багатьох містах відбувалися зіткнення між протестувальниками та силовиками; застосовувалися водомети, сльозогінний газ та бойові набої. Зафіксовано підпали баз «Басідж» — парамілітарної організації, що підтримує режим. Частина протестів супроводжувалася блокуванням доріг, підпалами адміністративних будівель і масовими страйками на базарах.[92]
За даними правозахисників і моніторингових організацій, станом на 15–16 січня 2026 року загальна кількість загиблих перевищила 2 500 осіб, серед яких як протестувальники та цивільні, так і співробітники служб безпеки; кількість заарештованих наближалася до 19 000 осіб.[93]
Існують повідомлення про масові убивства та масові поховання, особливо під час розгону демонстрацій у великих містах, де правоохоронці застосовували вогнепальну зброю та бойові засоби фізичного впливу; правозахисні організації закликали ООН створити спеціальну комісію для розслідування порушень прав людини.[94]
Державні іранські ЗМІ повідомляли про похорони та пам'ятні заходи для загиблих співробітників сил безпеки, наголошуючи на їхній службі та героїзмі. Частина загиблих силовиків була відзначена офіційними державними нагородами, а влада характеризувала протестувальників як «озброєних бунтівників» або «терористів».[95]
Також повідомлялося про рейди на лікарні, де лікували поранених протестувальників, і застосування сили проти медичного персоналу та пацієнтів. Ці порушення медичної нейтральності викликали міжнародне занепокоєння.[96]
Загалом події 15–16 січня 2026 року показали збільшення масштабів протестів, посилення насильства з боку силових структур і значне розширення географії демонстрацій по всій території Ірану, включно з великими містами, такими як Тегеран, Мешхед, Ісфахан, Шираз і Керманшах.[97]
Протести в Ірані продовжилися, але після жорстокого розгону та масових вбивств демонстрантів іранські сили безпеки фактично витіснили людей із вулиць у більшості міст, що призвело до зниження вуличних акцій[98][99]. Ситуація лишилася напруженою[100]. Влада продовжила репресії[100].
Реакція на протести варіювалася від закликів до діалогу та економічної допомоги до попереджень про застосування сили.
Реза Пехлеві
Реза Пехлеві, син колишнього шаха Ірану, оголосив про свою готовність повернутися до країни та виступив із закликом посилити протести проти нинішньої влади. Він також звернувся до працівників стратегічно важливих галузей із проханням розпочати страйки та закликав громадян виходити на площі й інші публічні простори, щоб максимально ускладнити функціонування державного апарату. [101]
Внутрішні
- Верховний лідер Алі Хаменеї заявив, що посадовцям слід налагодити діалог із протестувальниками, водночас наголосивши, що «тих, хто бере участь у заворушеннях, необхідно поставити на місце».[102]
- Оскільки заворушення не припинялися, президент Ірану Масуд Пезешкіан оголосив про запровадження економічних кроків, зокрема про перегляд системи валютних субсидій із метою спрямування державної підтримки безпосередньо споживачам.[103]
- Віце-президент Мохаммад Реза Ареф намагався подати у відставку на початку протестів, проте Масуд Пезешкіан відмовився її прийняти.[104]
- Мохаммад Бакер Калібаф, спікер Ісламської консультативної асамблеї Ірану, заявив: «Зловмисники та організовані рухи намагаються перетворити будь-які громадські вимоги й протести на хаос, залучаючи своїх навчених агентів на площах. Проте іранський народ неодноразово демонстрував пильність, свідомість і турботу про безпеку країни».[105]
- 10 січня 2026 року Корпус вартових ісламської революції попередив, що забезпечення безпеки країни є «червоною лінією».[106]
- Голова судової системи Ірану, Голам-Хоссейн Мохсені-Еджеї, який також очолює Верховний суд, заявив, що покарання для учасників заворушень буде «рішучим, максимальним і без жодного пом'якшення».[107]
- Генеральний прокурор Ірану попередив, що будь-хто, хто бере участь у демонстраціях, вважається «ворогом Бога», що за іранським законодавством тягне за собою смертну кару.[108]
- Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив вранці 12 січня, що загальнонаціональні протести в країні тепер «повністю взяті під контроль». У своїх різких заявах Аракчі звинувачує Дональд Трамп та Ізраїль у насильстві, що відбулося в Ірані, і додає, що сплеск насильства протягом вихідних щойно припинився.[109]
Міжнародні
Україна: «Іранський народ заслуговує на захист своїх фундаментальних громадянських прав, зокрема на доступ до інформації та свободу зібрань. Іранці заслуговують на нормальне життя без страху — життя у свободі, безпеці та процвітанні. Як країна, що в минулому подолала тоталітарне та авторитарне правління, чинила опір репресіям і відстояла свій демократичний вибір, Україна понад усе цінує громадянські права», — заявив Сибіга. Відтак Київ закликає іранську владу утриматися від насильства проти протестувальників, додав міністр.
США: Дональд Трамп попередив, що Сполучені Штати можуть втрутитися, якщо іранська влада жорстоко придушить «мирні протести».[110]- Європейська служба зовнішніх дій закликала сили безпеки Ірану проявити стриманість і звернулася до влади із проханням забезпечити дотримання основоположних прав, зокрема свободи слова та права на мирні зібрання.[111]
Ізраїль: Біньямін Нетаньягу заявив, що Ізраїль «ототожнює себе з боротьбою іранського народу за свободу, волю та справедливість». Він також припустив, що народ може взяти свою долю у власні руки.[112]- Декілька сторін не лише висловили підтримку іранським протестувальникам, а й заявили про зацікавленість у долученні до боротьби проти іранського уряду. Серед них — ізраїльська розвідувальна служба Моссад, а також нещодавно створена націоналістична організація белуджів під назвою «Народний фронт бійців».[113][114]
- На початку січня угруповання Армія чоловіків ордену Накшбанді (JRTN) висловило підтримку іранській опозиції в її протистоянні з урядом Ірану, назвавши чинну владу «шахрайським режимом мулли». Водночас ця заява пролунала на тлі суттєвого ослаблення JRTN у військовому плані з 2016 року.[115]
- Лідери
Франції, 
Німеччини та .svg/20px-Flag_of_the_United_Kingdom_(3-5).svg.png)
Великобританії 9 січня оприлюднили спільну заяву, в якій Іран закликали до стриманості.[116] .svg/20px-Flag_of_Australia_(converted).svg.png)
Австралія, .svg/20px-Flag_of_Canada_(Pantone).svg.png)
Канада та 
ЄС засудили використання сили з боку Ірану проти учасників протестів.[117]
ООН висловила критику щодо відключення інтернету в Ірані та порушень громадянських свобод.[118]- Amnesty International та Human Rights Watch засудили жорстокі репресії та зафіксували випадки невибіркових убивств і арештів.[119][120]
- США: 9 січня 2026 року Дональд Трамп заявив, що США «готові до дії», якщо іранські сили безпеки вб’ють протестувальників. Генерал США у відставці та аналітик Fox News Джек Кін зазначив: «Якби я був на місці іранського режиму, я б поставився до президента Трампа абсолютно серйозно».[121]
- Кемі Баденох, лідер Консервативної партії заявила BBC, що вона «не матиме проблем» зі зміною режиму в Ірані та підтримує участь США та їхніх союзників. Вона також стверджувала, що Іран становить пряму загрозу для Великої Британії, додаючи, що «із задоволенням знищить Велику Британію, якщо відчує, що йому це зійде з рук».[122]
- Міністр транспорту Великої Британії Гайді Александер заявила Sky News, що нинішнім пріоритетом є «зупинити насильство» в Ірані. Вона додала, що Іран становить загрозу для Близького Сходу та пригнічує власний народ.[123]
.svg/20px-Flag_of_Vatican_City_(2023–present).svg.png)
Папа Лев XIV висловив стурбованість щодо протестів в Ірані.[124]- Канада рішуче засуджує продовження вбивств протестувальників в Ірані. «Іранський режим повинен припинити свої жахливі репресії та залякування і поважати права людини своїх громадян. Канада підтримує хоробрий народ Ірану».[125]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- ↑ Баскар, Пранав (21 січня 2026). The New York Times (англ.). Процитовано 25 січня 2026.
- ↑ Day eighteen of the protests: global focus on casualties and mass arrests amid communications blackout. HRANA (англ.). 14 січня 2026. Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ Mapping the ongoing protests in Iran. Faytuks Network (англ.). 10 січня 2026. Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ Iran protests continue with demands for regime change. Iran International (англ.). 1 січня 2026. Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ В Ірані відставка голови центробанку. Ukr.net (укр.). 5 січня 2026. Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ Millions join Iran protests. Iran International (англ.). 9 січня 2026. Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ Over 12,000 protesters killed. Iran International (англ.). 13 січня 2026. Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ https://lb.ua/world/2026/01/22/718194_iran_upershe_oprilyudniv.html
- ↑ About 2000 killed in Iran protests, official says. Reuters (англ.). 13 січня 2026. Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ Iran Protester Deaths. The New York Times (англ.). 13 січня 2026. Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ HRANA report. HRANA (англ.). 14 січня 2026. Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ HRANA arrests report. HRANA (англ.). 14 січня 2026. Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ https://www.euronews.com/2026/01/20/activists-say-death-toll-from-security-crackdown-on-iranian-protesters-exceeds-4000
- ↑ Іран охопили протести через падіння ріалу та інфляцію: уряд обіцяє вирішити проблему — BBC. Українські Національні Новини (УНН) (укр.). 31 грудня 2025. Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ Reuters (англ.). 25 січня 2026. Процитовано 25 січня 2026.
- ↑ The New York Times (англ.). 16 січня 2026. Процитовано 25 січня 2026.
- ↑ Wintour, Patrick; editor, Patrick Wintour Diplomatic (17 січня 2026). The Iranian state silenced protests with brutality. What now for Iran’s opposition?. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 25 січня 2026.
- ↑ Faucon, David S. Cloud and Benoit (15 січня 2026). Iran’s Heavy Crackdown Quells Protests. The Wall Street Journal (амер.). Процитовано 25 січня 2026.
- ↑ Agencies and ToI Staff (17 січня 2026). Deadly crackdown appears to have quashed Iran protests, residents say. The Times of Israel (амер.). ISSN 0040-7909. Процитовано 25 січня 2026.
- ↑ Баскар, Пранав (21 січня 2026). The New York Times (англ.). Процитовано 25 січня 2026.
- ↑ Iran's Crown Prince Reza Pahlavi backs street protests. The Jerusalem Post (англ.). 29 грудня 2025. Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ Make Iran Great Again: чому спалахнули протести і чи вдарить Трамп по режиму Хаменеї. Економічна правда (укр.). Процитовано 20 січня 2026.
- ↑ Mass killings reported as security forces use live fire on Iran protesters. Iran International. 10 січня 2026. Архів оригіналу за 11 січня 2026. Процитовано 10 січня 2026.
- ↑ Medics describe overwhelmed hospitals as Iran protests continue. BBC (брит.). 10 січня 2026. Процитовано 10 січня 2026.
- ↑ سخنگوی وزارت خارجه جمهوری اسلامی «شلیک مستقیم» به شهروندان معترض را تایید کرد. Iran International (перс.). 12 січня 2026. Процитовано 12 січня 2026.
- ↑ Christou, William; Parent, Deepa (10 січня 2026). New protests erupt in Iran as supreme leader signals upcoming crackdown. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 10 січня 2026.
- ↑ Christou, William; Parent, Deepa (10 січня 2026). Iran protesters tell of brutal police response as regime lashes out. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 10 січня 2026.
- ↑ Vick, Karl; Serjoie, Kay Armin (11 січня 2026). Death Toll in Iran May Already Be in the Thousands. Time. Процитовано 12 січня 2026.
However, starting with reports from a handful of Tehran hospitals, an informal, expatriate group of academics and professionals calculated that protester deaths could have reached 6,000 through Saturday. The calculation does not include bodies carried by authorities not to hospitals but directly to morgues—such as the hundreds lain on the floors and parking lot of the Kahrizak Forensic Center, outside the capital. According to a social media post, the scene shows only bodies killed on Thursday night.
- ↑ Over 12,000 feared dead after Iran protests, as video shows bodies lined up at morgue. CBS News. 13 січня 2026. Процитовано 13 січня 2026.
- ↑ At least 12,000 killed in Iran crackdown as blackout deepens. Iran International. 13 січня 2026. Архів оригіналу за 13 січня 2026.
- ↑ Lamb, Christina. Iran report says 16,500 dead in 'genocide under digital darkness'. The Sunday Times. Процитовано 17 січня 2026.
- ↑ Stancati, Benoit Faucon, Jared Malsin and Margherita (18 січня 2026). Iranian Regime Seeks to Project Normality After Quelling Protests. The Wall Street Journal. Процитовано 18 січня 2026.
- ↑ Iran crackdown left 16,500 dead, 330,000 injured - Sunday Times.
- ↑ Faucon, Benoit (29 грудня 2025). Growing Iran Protests Put New Pressure on an Embattled Regime. The Wall Street Journal (амер.). Процитовано 31 січня 2026.
- ↑ В Ірані спалахнули наймасовіші за три роки протести на тлі економічної кризи. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 січня 2026.
- ↑ Куренкова, Олена (8 січня 2026). Чому розпочались та до чого можуть призвести масштабні протести в Ірані. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 15 січня 2026.
- ↑ https://www.dw.com/fa-ir/%D8%A7%D8%B9%D8%AA%D8%B5%D8%A7%D8%A8-%D9%88-%D8%AA%D8%AC%D9%85%D8%B9-%D8%A7%D8%B9%D8%AA%D8%B1%D8%A7%D8%B6%DB%8C-%D9%81%D8%B1%D9%88%D8%B4%D9%86%D8%AF%DA%AF%D8%A7%D9%86-%D9%BE%D8%A7%D8%B3%D8%A7%DA%98-%D8%B9%D9%84%D8%A7%D8%A1%D8%A7%D9%84%D8%AF%DB%8C%D9%86-%D8%AA%D9%87%D8%B1%D8%A7%D9%86/a-75323604
- ↑ https://www.bbc.com/persian/live/cy7vrznjpe6t
- ↑ https://www.bbc.com/persian/live/c5yjygzv6zpt
- ↑ https://www.iranintl.com/en/liveblog/202512283787
- ↑ https://www.siasat.com/iran-names-new-central-bank-governor-amid-soaring-inflation-3319146/
- ↑ https://www.iranntv.com/960243-%D9%BE%D9%86%D8%AC%D9%85%DB%8C%D9%86-%D8%B1%D9%88%D8%B2-%D8%AE%DB%8C%D8%B2%D8%B4-%D8%B3%D8%B1%D8%A7%D8%B3%D8%B1%DB%8C---%D8%AE%D8%B1%D9%88%D8%B4-%DB%8C%DA%A9%D9%BE%D8%A7%D8%B1%DA%86%D9%87-%D8%A7%DB%8C
- ↑ https://archive.today/20260102183244/https://www.iranintl.com/en/liveblog/202512283787
- ↑ Трамп пригрозив режиму Ірану на тлі протестів. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 січня 2026.
- ↑ https://www.en-hrana.org/detailed-report-on-the-seventh-day-of-protests-increase-in-the-arrest-of-teenagers-and-broadcast-of-forced-confessions/
- ↑ https://archive.today/20260104184447/https://www.iranintl.com/en/liveblog/202512283787%23202601043325forced-confessions/
- ↑ https://www.iranintl.com/en/202601051903
- ↑ https://www.iranintl.com/en/202601050511
- ↑ https://www.i24news.tv/en/news/middle-east/iran-eastern-states/artc-11th-day-of-protests-in-iran-two-western-cities-under-control-of-protesters
- ↑ Security forces clash with protesters in Iran's main market as toll rises to 36. AP News (англ.). 6 січня 2026. Процитовано 31 січня 2026.
- ↑ Масштабні протести в Ірані: кількість загиблих зросла до 35, серед них - діти. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 січня 2026.
- ↑ https://www.en-hrana.org/from-the-streets-to-universities-irans-protests-enter-their-eleventh-day/
- ↑ https://www.nytimes.com/2026/01/08/world/middleeast/iran-protests-internet-shutdown.html
- ↑ https://www.euronews.com/2026/01/08/mass-protests-erupt-in-irans-capital-after-exiled-princes-call-internet-shut-off-nationwid
- ↑ https://www.theguardian.com/global-development/2026/jan/10/iran-protesters-tell-of-brutal-police-response-deaths-and-forced-confessions
- ↑ Agencies and ToI Staff (9 січня 2026). Widespread Iran protests reach 13th day; rights group says at least 51 killed in crackdown. The Times of Israel (амер.). ISSN 0040-7909. Процитовано 31 січня 2026.
- ↑ Протести в Ірані: загинули понад 50 людей, серед них - діти. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 січня 2026.
- ↑ Протести в Ірані: кількість загиблих перевищила 100 осіб. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 січня 2026.
- ↑ Death toll in violence surrounding protests challenging Iran's theocracy reaches 116, activists say. AP News (англ.). 10 січня 2026. Процитовано 31 січня 2026.
- ↑ https://abcnews.go.com/International/iran-protests-continue-116-people-killed-activists/story?id=129099724
- ↑ https://www.axios.com/2026/01/12/trump-iran-protests-options-tehran-crackdown-death-toll
- ↑ https://www.iranintl.com/fa/202601128775
- ↑ https://www.theguardian.com/us-news/2026/jan/12/trump-tariffs-iran
- ↑ https://edition.cnn.com/world/live-news/iran-protests-trump-01-13-26
- ↑ Iran: IHR Report on 19th day of protests. Hands Off Cain (англ.). Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ https://www.presstv.ir/Detail/2026/01/15/762355/Iran-highest-readiness-US-threats
- ↑ Iran says over 3,000 arrested amid protests. Reuters. 16 січня 2026. Процитовано 17 січня 2026.
- ↑ Iran extends internet blackout amid unrest. BBC News. 16 січня 2026. Процитовано 17 січня 2026.
- ↑ Protests erupt in Zahedan after Friday prayers. Al Jazeera. 16 січня 2026. Процитовано 17 січня 2026.
- ↑ https://understandingwar.org/research/middle-east/iran-update-january-17-2026/
- ↑ HRANA report on Iran protests casualties. HRANA. 17 січня 2026. Процитовано 17 січня 2026.
- ↑ Khamenei blames Trump for unrest. Deutsche Welle. 17 січня 2026. Процитовано 17 січня 2026.
- ↑ Reza Pahlavi calls for coordinated protests. France 24. 17 січня 2026. Процитовано 17 січня 2026.
- ↑ "Геноцид у цифровій темряві": В Ірані вбито щонайменше 16,5 тисяч протестувальників – ЗМІ. Українська правда (укр.). Процитовано 20 січня 2026.
- ↑ Death toll from a crackdown on protests in Iran at least 5,002, activists say. Associated Press. 22 січня 2026.
- ↑ Iranian prosecutor denies Trump's claim 800 prisoners were spared execution. AP News. 23 січня 2026.
- ↑ UN rights chief slams Iran's 'brutal repression' at emergency session. Reuters. 23 січня 2026.
- ↑ Iranian official says verified deaths in Iran protests reach at least 5,000. ABC News via Reuters. 19 січня 2026.
- ↑ Iranian protesters, including teen, sexually assaulted by security forces, human rights group says. The Guardian. 19 січня 2026.
- ↑ Bloody crackdown appears to have quelled Iran protests for now. Reuters via ABC News. 19 січня 2026.
- ↑ Баскар, Пранав (21 січня 2026). The New York Times (англ.). Процитовано 25 січня 2026.
- ↑ UN rights chief slams Iran's 'brutal repression' at emergency session. Reuters. 23 січня 2026.
- ↑ US targets Iran's 'shadow fleet' over crackdown on protesters. Reuters. 23 січня 2026.
- ↑ Trump says US 'armada' heading to Middle East amid tensions with Iran. The Guardian. 23 січня 2026.
- ↑ Iranian prosecutor denies Trump's claim 800 prisoners were spared execution. AP News. 23 січня 2026.
- ↑ Іранська криза 2026: Тегеран спростовує заяви Трампа на тлі рекордної кількості жертв протестів. УНН. 23 січня 2026.
- ↑ AA (23 січня 2026). Death toll surpasses 5,000 in Iran protests: Report. Anadolu Agency.
- ↑ Хаменеї сховався у бункері, замість нього Іраном керує його син, - Iran Inetrnational. espreso.tv (укр.). Процитовано 25 січня 2026.
- ↑ Board, Iran International's Editorial (25 січня 2026). Over 36,500 killed in Iran's deadliest massacre, documents reveal. www.iranintl.com (англ.). Процитовано 27 січня 2026.
- ↑ Нові дані про вбитих протестувальників під час протестів в Ірані вже удвічі перевищують попередні оцінки. Мілітарний (укр.). Процитовано 27 січня 2026.
- ↑ В Ірані люди вийшли на протести, є загиблі: Трамп погрожує втрутитися, якщо будуть нові жертви. 24 Канал (укр.). 2 січня 2026. Процитовано 3 січня 2026.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|website=на позиції 3 (довідка) - ↑ Iranian authorities brutally repressing protests. Human Rights Watch (англ.). Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ Death toll in Iran protests reaches 2,677: Human rights group. TRT World (англ.). Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ Iran: growing evidence of countrywide massacres. Human Rights Watch (англ.). Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ At least 2,500 reported killed in Iran protests as state holds funeral for security personnel. The National (англ.). Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ Iranian authorities brutally repressing protests. Human Rights Watch (англ.). Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ Iran Uprising Day 19: Iran’s Regime Imposes Digital Darkness to Hide Crackdown as Uprising Spreads to 200 Cities. National Council of Resistance of Iran (англ.). Процитовано 16 січня 2026.
- ↑ Reuters (23 січня 2026). UN rights chief slams Iran's 'brutal repression' at emergency session. Reuters.
- ↑ AP (23 січня 2026). Scale of Iran’s nationwide protests and bloody crackdown come into focus even as internet is out. AP News.
- ↑ а б Amnesty International (January 2026). Iran: Authorities unleash heavily militarized clampdown to hide protest massacres. Amnesty International.
- ↑ https://en.protothema.gr/2026/01/10/i-am-preparing-to-return-the-exiled-son-of-the-shah-of-iran-wants-to-sit-on-the-peacock-throne-and-the-protests-are-his-opportunity-he-calls-for-an-uprising/
- ↑ https://abcnews.go.com/International/wireStory/death-toll-rises-10-violence-iran-protests-128861935
- ↑ https://www.theguardian.com/world/2026/jan/05/iran-try-risky-economic-changes-quell-protesters-anger
- ↑ https://www.iranintl.com/fa/202512318646
- ↑ https://www.khabaronline.ir/news/2163172/%D8%A7%D9%88%D9%84%DB%8C%D9%86-%D9%88%D8%A7%DA%A9%D9%86%D8%B4-%D9%82%D8%A7%D9%84%DB%8C%D8%A8%D8%A7%D9%81-%D8%A8%D9%87-%D8%A7%D8%B9%D8%AA%D8%B1%D8%A7%D8%B6%D8%A7%D8%AA-%D8%A7%D8%AE%DB%8C%D8%B1-%D8%AF%D8%BA%D8%AF%D8%BA%D9%87-%D9%88-%D8%A7%D8%B9%D8%AA%D8%B1%D8%A7%D8%B6-%D9%85%D8%B1%D8%AF%D9%85-%D8%AF%D8%B1%D8%A8%D8%A7%D8%B1%D9%87
- ↑ https://www.reuters.com/world/middle-east/irans-army-vows-protect-public-property-tehran-seeks-quell-growing-unrest-2026-01-10/
- ↑ https://nypost.com/2026/01/09/world-news/irans-top-judge-warns-of-no-leniency-punishment-for-protesters-as-mosques-burn/
- ↑ https://timesofindia.indiatimes.com/world/middle-east/enemies-of-god-iranian-officals-shocking-remark-on-protesters-does-it-mean-death-penalty/articleshow/126453447.cms
- ↑ https://news.sky.com/story/iran-latest-us-and-israel-discuss-iran-intervention-as-tehran-vows-retaliation-against-american-regional-bases-amid-ongoing-protests-13492391
- ↑ https://www.reuters.com/world/middle-east/trump-says-us-will-intervene-if-iran-violently-suppresses-peaceful-protests-2026-01-02/
- ↑ https://www.eeas.europa.eu/eeas/iran-statement-spokesperson-developments-across-country_en
- ↑ https://www.timesofisrael.com/liveblog_entry/netanyahu-now-could-be-moment-when-iranians-take-their-fate-into-their-own-hands/
- ↑ https://understandingwar.org/research/middle-east/iran-update-january-5-2026/
- ↑ https://www.jpost.com/middle-east/iran-news/article-881733
- ↑ https://alnakshabandia.net/army/statements-and-declarations/army-statements/4841/
- ↑ https://www.theguardian.com/global-development/2026/jan/09/iran-supreme-leader-harsher-crackdown-protest-movement-swells
- ↑ https://thenewregion.com/posts/4231
- ↑ https://efe.com/en/latest-news/2026-01-09/international-community-increases-pressure-on-iran-as-its-population-is-incommunicado/
- ↑ https://www.hrw.org/news/2026/01/06/iranian-authorities-brutally-repressing-protests
- ↑ https://www.amnesty.de/pressemitteilung/iran-massenproteste-tote-verletzte
- ↑ https://www.foxnews.com/media/keane-warns-iranian-regime-take-trump-dead-serious-protest-killing-threat-amid-ongoing-demonstrations
- ↑ https://www.theguardian.com/politics/2026/jan/11/uk-wants-peaceful-transition-of-power-in-iran-says-uk-minister
- ↑ https://www.theguardian.com/politics/2026/jan/11/uk-wants-peaceful-transition-of-power-in-iran-says-uk-minister
- ↑ https://www.morgenpost.de/politik/article410897303/iran-news-live-aktuell-proteste-demonstrationen-trump-newsblog.html
- ↑ Foreign Policy CAN (@CanadaFP) on X. X (formerly Twitter) (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2026. Процитовано 15 січня 2026.