Перейти до вмісту

Проста випадковість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Проста випадковість
یک تصادف ساده
Жанрпсихологічна драма
РежисерДжафар Панагі
ПродюсерPhilippe Martind, Джафар Панагі і David Thiond Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристиДжафар Панагі, Надер Сайвар
У головних
ролях		Вахід Мобассері, Маріам Афшарі, Ібрагім Азізі, Хадіз Пакбатен
ОператорАмін Джафарі
ХудожникLeila Naghdi Parid Редагувати інформацію у Вікіданих
КінокомпаніяJafar Panahi Film Production, Bidibul Production
Дистриб'юторMemento Distributiond, MUBI, Madman Entertainment, Neon, Cirko Filmd[1] і KlikFilmd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість103 хв.
Моваперська з англійськими субтитрами
КраїнаІран Іран, Франція Франція, Люксембург Люксембург
Рік2025
Касові збори9 710 654 $ Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 36491653

Проста випадковість (перс. یک تصادف ساده) — фільм іранського режисера Джафара Панагі. Вперше представлений 20 травня 2025 року на Каннському кінофестивалі[3].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Події відбуваються в сучасному Ірані.

Чоловік на ім'я Егбал, керуючи автомобілем, їде вночі разом із вагітною дружиною та малолітньою донькою. На дорозі він збиває собаку, через що автомобіль отримує пошкодження.

Задля ремонту Егбал звертається по допомогу до механіків, які працюють у найближчому  гаражі. Під час ремонту Вахід, один з механіків, за деякими ознаками впізнає в Егбалі свого ката, котрий знущався з нього коли він перебував у в'язниці. Обережно слідкуючи за Егбалом, Вахід викрадає його та вивозить у власному фургоні у безлюдне місце, маючи на меті закопати живцем. Але Егбал починає запевняти, що не є тією особою, якою його вважає Вахід, намагаючись переконати того у помилці.

Оскільки під час катувань Вахіду зав'язували очі та він не бачив наживо свого кривдника і міг впізнати його тільки за голосом та характерним скрипом протезу, він звертається за допомогою в ідентифікації Егбала до свого друга Салара, який також був колишнім в'язнем.

Але Салар відмовляє у допомозі, натомість пропонуючи звернутися до своєї знайомої на ім'я Шива, колишньої ув'язненої, яка зараз працює весільним фотографом.

Шива спочатку теж відмовляє Вахіду, проте до справи підключається пара, в який Голрох, наречена свого часу потерпала від знущань Егбала та Хамід, друг Шиви, ще один бувший в'язень.

Жага помсти переходить у суперечку щодо неприпустимості насильства, що зробило би колишніх жертв подібними до катів.

Поки тривають розмови, на телефон Егбала надходить дзвінок від його доньки, яка телефонує батькові із повідомленням, що мамі погано. Співчуваючи дитині, Вахід їде до будинку Егбала та відвозить його дружину до лікарні, де вона народжує сина. Вчинок Вахіда викликає нерозуміння та обурення з боку Хаміда та Голрох із наречним, які уходять.

Вахід із Шивою вивозять Егбала з міста та прив'язують до дерева.

Незважаючи на погрозливі слова Вахіда, Егбал усвідомлює його нездатність  до насильства. Він переходить у наступ, підтверджуючи свою особу та повідомляє, що є слугою режиму Ірану та його верховному лідеру. Егбал виправдовує свої вчинки службою державі та звинувачує Вахіда у слабкості, погрожуючи йому.

Дізнавшись про допомогу дружині та народження сина, Егбал пропонує Вахіду відпустити його в обмін на подальше непереслідування.

Розлючена нахабною поведінкою, Шива починає погрожувати Егбалу, який під її тиском намагається пояснити свої вчинки з іншого боку, стверджуючи, що був змушений до цього обставинами.

Не в змозі вчинити насильство, Вахід та Шива зрештою уїжджають, надавши Егбалу можливість самому дістатися міста.

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Фільм отримав схвальні відгуки критиків та глядачів[4].

«Проста випадковість», як наводить в своєму огляді «Нью-Йорк таймс», «це драма про відплату, комедія про колективні дії …. та повільний етичний трилер. Це крик серця … та один із найважливіших фільмів року»[5].

На думку, викладену у публікації видання «Гардіан», «Проста випадковість» — «… дуже вражаючий серйозно-комічний фільм від однієї з найвиразніших та найсміливіших постатей світового кінематографа»[6].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Після прем'єри та виходу на екран, фільм отримав численні нагороди, серед яких:

  • Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю, 2025[7];
  • премія «Готем» у номінаціях: «Найкращий міжнародний повнометражний фільм», «Найкращий режисер» та «Найкращий оригінальний сценарій», 2025[8];
  • премія Нью-Йоркського кола кінокритиків у номінації «Найкращий режисер», 2025[9];
  • премія Сіднейського кінофестивалю, 2025[10];
  • спеціальний приз Американського інституту кіномистецтва, 2025[11];
  • премія міжнародного кінофестивалю Капрі у категорії «Найкращий сценарій», «Найкращий міжнародний фільм року», 2025[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Terjesztésre kerülő filmalkotások és artfilmek nyilvántartása — NMHH.
  2. ↑ https://klikfilm.com/v4/watch/49-6914
  3. ↑ bpavan (20 травня 2025). Un simple accident, the new act of resistance by Jafar Panahi. Festival de Cannes (амер.). Процитовано 2 лютого 2026.
  4. ↑ It Was Just an Accident | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 2 лютого 2026.
  5. ↑ Dargis, Manohla (15 жовтня 2025). ‘It Was Just an Accident’ Review: A Liberation Story Straight From Iran. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 2 лютого 2026.
  6. ↑ Bradshaw, Peter (3 грудня 2025). It Was Just an Accident review – Jafar Panahi takes us on a nightmare trip into a land of bribes and brutality. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 2 лютого 2026.
  7. ↑ César 2026: 18 films. 61 nominations. Congratulations to the 2025 Official Selection!. Festival de Cannes (амер.). 28 січня 2026. Процитовано 2 лютого 2026.
  8. ↑ Pedersen, Jill Goldsmith,Erik (2 грудня 2025). Gotham Awards: ‘One Battle After Another’ Takes Best Feature; Three Wins For Jafar Panahi – Full List. Deadline (амер.). Процитовано 2 лютого 2026.
  9. ↑ Awards. New York Film Critics Circle (амер.). 11 серпня 2022. Процитовано 2 лютого 2026.
  10. ↑ George, Sandy. Jafar Panahi’s Cannes-winner ‘It Was Just An Accident’ scoops Sydney Film Prize. Screen (англ.). Процитовано 2 лютого 2026.
  11. ↑ AFI AWARDS HONORS THE YEAR’S BEST MOTION PICTURES AND TELEVISION PROGRAMS. American Film Institute (англ.). Процитовано 2 лютого 2026.
  12. ↑ Hollywood, Capri (2 січня 2026). CAPRI AWARDS 2025: FRANKENSTEIN, ANDERSON, DICAPRIO, STONE AND PANAHI TRIUMPH AT THE FESTIVAL’S 30TH EDITION. Capri Film Festival (it-IT) . Процитовано 2 лютого 2026.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Проста_випадковість&oldid=47467223