Перейти до вмісту

Наступ на північному сході Сирії 2026 року

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Наступ проти Сирійських демократичних сил у 2025—2026 роках

Наступ проти Сирійських демократичних сил у 2025—2026 роках — триваюча військова кампанія, яку перехідний уряд Сирії веде проти Сирійських демократичних сил (СДС), починаючи з січня 2026 року. Кампанія розпочалася із захоплення курдського району Шейх-Максуд у Алеппо, після чого урядові війська взяли під контроль Дейр-Хафір і Маскана. Надалі бойові дії поширилися на губернаторства Ракка, Дейр-ез-Зор та Хасака.

18 січня 2026 року між сторонами було укладено угоду про припинення вогню.[1][2][3][4][5] Утім уже 19 січня 2026 року режим припинення вогню було порушено СДС, після чого його відновили 20 січня.

Перебіг

[ред. | ред. код]

6 січня 2026 року перехідний уряд Сирії розпочав наступ з метою захоплення курдських районів Шейх-Максуд та Ашрафія в Алеппо.[6] Після кількох днів запеклих боїв сирійська армія та СДС уклали угоду про припинення вогню 10 січня 2026 року, відповідно до якої близько 300 бійців СДС залишили район і відступили на північний схід Сирії. Сутички в Алеппо призвели до переміщення приблизно 155 000 осіб та загибелі 21 людини.[7]

13 січня 2026 року перехідний уряд Сирії розпочав новий етап наступу в районі міст Дейр-Хафір і Маскана проти Сирійських демократичних сил, у складі яких переважають курдські формування.

16 січня 2026 року президент Сирії Ахмед аль-Шараа видав указ, у якому назвав курдів «фундаментальною частиною сирійського народу», визнав курдську мову національною та оголосив про розширення прав курдської меншини.[8]

17 січня 2026 року після американського посередництва СДС залишили Дейр-Хафір і Маскану, а сирійські урядові війська увійшли до цих міст за кілька годин.[8][9]

18 січня 2026 року урядові сили Сирії встановили контроль над містом Ет-Табка, греблею Табка та авіабазою Табка. Одночасно сирійська армія зайняла значну частину південно-східних районів губернаторства Дейр-ез-Зор, звідки СДС відступили. У відповідь СДС підірвали два мости, що з'єднували Ракка з позиціями на південь від міста[8][10].

Того ж дня між сирійським урядом і Сирійськими демократичними силами було укладено нову угоду про припинення вогню. Вона передбачала передачу губернаторств Ракка і Дейр-ез-Зор під контроль уряду та інтеграцію курдських формувань до сирійських військових інституцій.[1]

Однак 19 січня 2026 року бойові дії відновилися після провалу переговорів між Ахмедом аль-Шараа та Мазлум Абді.[11] YPG та PKK оголосили загальну мобілізацію і закликали курдів до «глобального опору», що фактично припинило дію режиму припинення вогню. 20 січня 2026 року припинення вогню було знову відновлено.

20 січня 2026 року курдські сили залишили табір Ель-Холь, у якому утримувалися близько 24 000 осіб, пов'язаних з Ісламською державою, зокрема близько 15 000 сирійців і приблизно 6 300 іноземних жінок і дітей.[12]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б En Syrie, le président, Ahmed Al-Charaa, annonce un accord de cessez-le-feu avec le chef des forces kurdes. Le Monde. 18 janvier 2026.
  2. ↑ Lister, Tim (18 січня 2026). Syria’s military has seized swathes of Kurdish-held territory. Here’s what we know. CNN (англ.). Процитовано 19 січня 2026.
  3. ↑ "Fidèle à ses alliés kurdes", la France salue le cessez-le-feu conclu par Damas et les FDS. euronews (фр.). 19 січня 2026. Процитовано 19 січня 2026.
  4. ↑ Le président syrien annonce un cessez-le-feu et un accord d’intégration totale entre le gouvernement et les FDS. www.aa.com.tr. Процитовано 19 січня 2026.
  5. ↑ The Kurdish dream of autonomy in Syria ends (англ.). Le Monde. 19 січня 2026. Процитовано 19 січня 2026.
  6. ↑ Hélène Sallon (8 janvier 2026). Syrie : de nouveaux affrontements entre forces gouvernementales et kurdes témoignent de l’échec des négociations. Le Monde.
  7. ↑ En Syrie, les forces kurdes ont accepté de quitter Alep. Le Monde. 11 janvier 2026.
  8. ↑ а б в Combats entre l’armée syrienne et les Kurdes : que se passe-t-il en Syrie ?. Le Nouvel Obs. 18 janvier 2026.
  9. ↑ Hélène Sallon (17 janvier 2026). Syrie : Al-Charaa scelle un compromis avec les Kurdes pour reprendre Deir Hafer. Le Monde.
  10. ↑ Les forces kurdes perdent du terrain en Syrie, abandonnant des zones riches en pétrole. RTS. 18 janvier 2026.
  11. ↑ Faisal Ali; Tim Hume (20 janvier 2026). Hunt on for dozens of ISIL prisoners as Syrian army moves to take Hasakah. Al Jazeera (англ.).
  12. ↑ Сирія: курди залишають табір родин джихадистів ІД для захисту регіонів, яким загрожує армія, Le Monde, 20 січня 2026.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Наступ_на_північному_сході_Сирії_2026_року&oldid=47378596