Мері Е. Бранков
| Мері Е. Бранков | |
|---|---|
англ. Mary Elizabeth Brunkow  | |
 | |
| Народилася | 1961[1] |
| Країна | .svg){kind=small} США |
| Діяльність | молекулярний біолог, імунологиня |
| Alma mater | Принстонський університет[2] Вашингтонський університет[3] |
| Галузь | імунологія, молекулярна біологія і генетика |
| Заклад | Institute for Systems Biologyd UCB Celltechd |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Науковий керівник | Shirley M. Tilghmand |
| Нагороди |  |
 Мері Е. Бранков у Вікісховищі | |
Мері Елізабет Бранков[4] (нар. 1961)[5] — американська молекулярна біологиня та імунолог. Вона відома завдяки відкриттю гену, який пізніше отримав назву FOXP3 і став ключовим для сучасної біології регуляторних Т-клітин. Цей ген був визначений у мишей з синдромом скерфі (scurfy), який обумовлений дефектом у цьому гені[6].
У 2025 році Мері Е. Бранков отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини спільно з Фредом Рамсделлом та Сімоном Сакаґуті за відкриття, що стосуються периферійної толерантності імунної системи[7][8].
Мері Е. Бранков народилася в 1961 році в Портленді (штат Орегон)[9][10]. В 1979 році закінчила римо-католицьку школу для дівчат Академію Святої Марії в Портленді[10].
Далі навчалася в Університеті Вашингтона, де отримала ступінь бакалавра з молекулярної та клітинної біології в 1983 році[11]. В 1991 році захистила дисертацію «Expression and function of the H19 gene in transgenic mice» та отримала ступінь доктора філософії з молекулярної біології в Принстонському університеті[12]. Її науковим керівником була молекулярна біологиня Ширлі М. Тілгман[13].
У 1990-х роках Мері Е. Бранков працювала дослідником у британській біотехнологічній компанії Celltech у Ботеллі (штат Вашингтон), де вона з Фредом Рамсделлом зробили відкриття щодо FOXP3, за яке отримали Нобелівську премію[7]. Пізніше Мері Е. Бранков стала старшим програмним менеджером в некомерційній дослідницькій установі Інституті системної біології в Сіетлі[14]
Мері Е. Бранков є співавтором статті, опублікованої в журналі Nature Genetics у 2001 році, в якій вперше ідентифіковано продукт гена scurfy, спочатку названий scurfin, а пізніше відомий як FOXP3, і пов'язано дефект цього гена зі смертельним лімфопроліферативним захворюванням у мишей[6][15].
У найцитованішій роботі Мері Е. Бранков була описана локалізація дефекту scurfy у гені FOXP3 та показано, що втрата цього транскрипційного фактора призводить до неконтрольованої активації Т-клітин та летальної лімфопроліферації, що зробило FOXP3 ключовим регулятором периферійної імунної толерантності, опосередкованої регуляторними Т-клітинами[6][16]. Завдяки ідентифікації гену FOXP3 стало зрозуміло як імунна система стримує автореактивність, тобто не пошкоджує клітини власного організму, без тимусу. Це дало початок низці досліджень про розвиток та функціонування регуляторних Т-клітин[17][18]. Далі це призвело до відкриття антисклеростинової терапії, включаючи ромосозумаб, який схвалено регуляторними органами та широко представлено у медичній літературі[19][20].
6 жовтня 2025 року Нобелівська асамблея в Каролінському інституті в Стокгольмі оголосила, що Мері Е. Бранков, Фред Рамсделл та Сімон Сакаґуті розділять Нобелівську премію з фізіології та медицини за відкриття, що стосуються толерантності периферичної ланки імунітету.[21][22] Вона стала чотирнадцятою жінкою-лауреатом Нобелівської премії в категорії медицини.
- ↑ https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/2025/brunkow/facts/
- ↑ https://www.princeton.edu/news/2025/10/06/princeton-alumna-mary-brunkow-91-receives-nobel-prize-physiology-or-medicine
- ↑ https://www.washington.edu/news/2025/10/06/uw-alum-mary-e-brunkow-awarded-the-2025-nobel-prize-in-physiology-or-medicine/
- ↑ Brunkow, Mary Elizabeth. Expression and function of the H19 gene in transgenic mice. ProQuest. Процитовано 6 жовтня 2025.
- ↑ Mary E. Brunkow | Biography, 2025 Nobel Prize, Education, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). 7 жовтня 2025. Процитовано 7 жовтня 2025.
- ↑ а б в Brunkow, Mary E.; Jeffery, Eric W.; Hjerrild, Kathryn A.; Paeper, Bryan; Clark, Lisa B.; Yasayko, Sue-Ann; Wilkinson, J. Erby; Galas, David; Ziegler, Steven F. (2001). Disruption of a new forkhead/winged-helix protein, scurfin, results in the fatal lymphoproliferative disorder of the scurfy mouse. Nature Genetics. 27 (1): 68—73. doi:10.1038/83784. PMID 11138001.
- ↑ а б Nobel Prize in Physiology or Medicine 2025. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 6 жовтня 2025.
- ↑ NAUKA.UA (6 жовтня 2025). Нобелівська премія 2025: перші лауреати з медицини. nauka.ua (укр.). Процитовано 7 жовтня 2025.
- ↑ Mary E. Brunkow – Facts. The Nobel Prize. Процитовано 6 жовтня 2025.
- ↑ а б Scientist who graduated from Portland high school wins Nobel Prize in medicine. The Oregonian. 6 жовтня 2025. Процитовано 6 жовтня 2025.
- ↑ UW alum Mary E. Brunkow awarded the 2025 Nobel Prize in Physiology or Medicine. University of Washington. 6 жовтня 2025. Процитовано 6 жовтня 2025.
- ↑ Brunkow, Mary Elizabeth. Expression and function of the H19 gene in transgenic mice. ProQuest. Процитовано 6 жовтня 2025.Brunkow, Mary Elizabeth. «Expression and function of the H19 gene in transgenic mice». ProQuest. Retrieved October 6, 2025.
- ↑ Princeton alumna Mary Brunkow *91 receives Nobel Prize in Physiology or Medicine. Princeton University. 6 жовтня 2025.
- ↑ Fuller-Wright, Liz (6 жовтня 2025). Princeton alumna Mary Brunkow *91 receives Nobel Prize in Physiology or Medicine. www.princeton.edu (англ.). Процитовано 7 жовтня 2025.
- ↑ FOXP3 and scurfy: how it all began (PDF). Nature Reviews Immunology. 14 (5): 343—349. 2014. doi:10.1038/nri3650. PMID 24722479.
- ↑ Bluestone, Jeffrey A. (2017). FOXP3, the Transcription Factor at the Heart of the Rebirth of Immune Tolerance. The Journal of Immunology. 198 (3): 979—980. doi:10.4049/jimmunol.1602060.
- ↑ FOXP3 and scurfy: how it all began (PDF). Nature Reviews Immunology. 14 (5): 343—349. 2014. doi:10.1038/nri3650. PMID 24722479.
- ↑ Development and function of FOXP3+ regulators of immune responses. Clinical and Experimental Immunology. 213 (1): 13—22. 2023. doi:10.1093/cei/uxad048.
- ↑ Mullard, Asher (9 травня 2019). FDA approves first-in-class osteoporosis drug. Nature.
- ↑ Extending the Therapeutic Potential: Romosozumab in Osteoporosis. Journal of the Endocrine Society. 8 (11). 2024.
- ↑ The Nobel Prize in medicine goes to 3 scientists for work on peripheral immune tolerance. AP News. 6 жовтня 2025.
- ↑ Brunkow, Ramsdell and Sakaguchi win 2025 Nobel medicine prize. Reuters. 6 жовтня 2025.
