Перейти до вмісту

Література

Редагувати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Читальний зал Британського музею
Література
Усна література
Основні писемні форми
Довга проза
Проза середнього розміру
Коротка проза
Жанри прози
Художня література
Нехудожня література
Жанри поезії
Наративна поезія
Лірика
Драматичні жанри
Історія літератури
Списки й огляди
Теорія і критика
Категорія Категорія • Портал

Літерату́ра (від лат. littera — буква, літера), іноді книжництво, письменство — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Різновид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результат творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті за допомогою літер.

Літерату́ра — форма передачі думки та досвіду через письмо, що є продуктом писемності.

Різновиди літератури

Література за своїм змістом розмежовується на філософську, політичну, природничу (біологічну, математичну, географічну тощо), юридичну, філологічну, тобто наукову, та художню, призначену спеціально для задоволення пізнавальних, інтелектуальних та естетичних потреб. Сама специфіка художньої літератури є предметом літературознавства, зокрема теорії літератури.

Наукова література

Докладніше: Наукова література

У науковій літературі фіксуються і узагальнюються результати наукових досліджень та їхнього аналізу. Первинним видом наукової літератури є наукові статті, що публікуються в наукових журналах та збірниках статей, а також доповіді і тези доповідей на наукових конференціях. Більшість наукових статей присвячена викладенню оригінальних результатів досліджень. Оглядові статті підбивають підсумок досліджень в певній області знань за певний період часу. Більшого рівня узагальнення досягають монографії — книги на певну наукову тему, написані одним автором або невеликим колективом авторів.

Крім того, до наукової літератури належать описи винаходів та відкриття — патенти, авторські свідоцтва тощо.

До наукової літератури примикають навчальна і науково-популярна література. Навчальна література призначена для підготовки фахівців у певній галузі знань та професій. Основний вид навчальної літератури — підручник і посібник.

Науково-популярна література призначена для розповсюдження знань і орієнтується на непідготовленого у вибраній галузі науки читача. Її мета зацікавити читача та дати йому певні уявлення про сучасні наукові дослідження. При цьому науково-популярна література намагається використовувати просту мову і не вживати спеціалізованих термінів.

Довідкова література

Словник Брокгауза (1910)

Літературу допоміжного змісту використовують для отримання найзагальнішої інформації, яка не викликає сумнівів по тому чи іншому питанню. Основні види довідкової літератури:

  • Словники, впорядковують інформацію по основних для цієї сфери знань (або для всієї мови в цілому) слів і виразів, найчастіше — в алфавітному порядку;
  • Довідники, в яких інформація впорядкована якимось іншим способом, згідно із власною структурою цієї сфери знань (наприклад, медичний довідник — по локалізації захворювань або характером симптомів);
  • Енциклопедії — найбільш комплексні та системні склепіння інформації по даній сфері знання.

В ідеалі довідкові видання повинні містити лише ті факти, що вважаються об'єктивно встановленими та адекватно відображати існуючий в цей момент рівень людських знань. Однак на практиці неможливо повністю відокремити факти від інтерпретацій та неявних припущень, тому та чи інша частка тенденційності в будь-якому довідковому виданні присутня. У деяких випадках ця частка достатньо велика та привноситься в довідкове видання цілеспрямовано: такі, зокрема, більшість довідкових видань радянської епохи, особливо в тому, що стосується гуманітарного знання, — навіть короткі словникові статті опиняються в них ідеологічно пофарбовані. Стосується це і відбору матеріалу: так, в літературних енциклопедіях, випущених у СРСР, знаходилося місце для суто другорядних письменників соціалістичної та комуністичної орієнтації, але були відсутні вельми значні автори, відомі своїм негативним ставленням до радянського ладу. Навіть через короткий час користуватися такими виданнями як довідковими стає неможливо: занадто багато зусиль доводиться витрачати на те, щоб відокремити факти від інтерпретацій; однак саме це ідеологічне забарвлення робить довідкові видання особливо цікавими як історичне свідчення, пам'ятник своєї епохи.

Навчальна література

Навчальна література, що поділяється в основному на власне підручники та збірники завдань (вправ), має чимало спільного з довідковою: як і довідкова література, навчальна має справу з тією частиною знань з того чи іншого питання, яка вважається більш менш загальновизнаною. Однак призначення навчальної літератури інше: викласти цю частину знань системно і послідовно для того, щоб адресат тексту склав про неї досить повне і чітке уявлення та опанував низку затребуваних у цій частині знань навичок, чи то вміння вирішувати рівняння або правильно розставляти розділові знаки. Це прагматичне завдання визначає особливості побудови навчальних текстів: повтори, підхоплення, перевірочні питання та завдання тощо.

Технічна література

До технічної літератури належать, окрім наукових видань, специфікації, стандарти, технічні паспорти, інструкції з експлуатації машин і механізмів, хімічних речовин, комп'ютерних програм тощо.

Художня література

Докладніше: Художня література

Художня література розцінюється як вид мистецтва. У художній літературі автор намагається розповісти про світ, людину та їхні проблеми через призму свого власного бачення, використовуючи поетичні засоби. Здебільшого персонажі та події, описані в художній літературі, вигадані, однак таким чином, щоб знайти відгук в особистому досвіді читача. Художня література багатопланова й різножанрова. Спираючись переважно на розважальний принцип, вона також часто підіймає важливі для світогляду людини й суспільства філософські, етичні та естетичні питання й теми.

Мемуарна література

Мемуари — записки про минулі події сучасників чи учасників цих подій. Важлива особливість мемуарів полягає у встановленні на «документальний» характер тексту, що претендує на достовірність відтвореного минулого.

Документальна проза

Документальна проза — вид літератури, для якого характерна побудова сюжетної лінії виключно на реальних подіях, з рідкісними вкрапленнями художньої вигадки. Документальна проза включає біографії видатних людей, історії будь-яких подій, країнознавчі описи, розслідування гучних злочинів.

Електронна література

Електронна література — це літературний жанр, що складається з творів, створених виключно на цифрових пристроях і для них.

Інші

Філософська література присвячена роздумам на загальні для людини і людства теми. З нею межує релігійна література, що охоплює священні писання та коментарі до них. Політична література пропагує ідеї політичних партій та рухів. Її різновидами є агітаційна і пропагандистська література.

Носії

Кирило і Мефодій ініціювали розвиток старослов'янської книжної мови

До винайдення книгодрукування література існувала переважно у вигляді рукописів. З особливо важливих рукописів впродовж віків робилися копії, що допомогло зберегти древні літературні джерела. Матеріалом для збереження записів були глиняні таблички в Межиріччі, папіруси в Стародавньому Єгипті, пальмове листя в Стародавній Індії, шовк у Китаї та інше. В епоху Середньовіччя книги записувалися на пергаменті. Винайдений у 2 ст. папір згодом витіснив більшість інших носіїв. У наш час дедалі більша частина літератури створюється й публікується в електронному вигляді.

Періодична література

Значна частина сучасної літератури існує у вигляді періодичних видань: газет, журналів, серійних видань (приклад — вісники). Такі видання можуть мати науковий, інформаційний, пропагандистський або розважальний характер.

Видання та розповсюдження

Початково автор або колектив авторів створює рукопис. Тиражуванням рукописів займаються видавництва. Видавництва мають механізм оцінювання якості рукописів, наприклад, попереднє рецензування, призначений для визначення доцільності публікації. Прийнятий до друку рукопис проходить процес редагування, що має на меті покращити якість тексту, виправити орфографічні та стилістичні помилки. В деяких державах існує або існувала в минулому цензура, що накладає обмеження на призначений для публікації матеріал.

Призначена для масового споживання література розповсюджується через книгарні та через мережу розповсюдження періодичних видань, іноді — через механізм передплати.

На літературні твори розповсюджується авторське право, яке регулює можливість повторного видання, перекладів тощо, і призначене для захисту інтересів авторів та видавців.

Наприкінці XX століття нова цивілізаційна революція викликала до життя два якісно нові носії тексту: аудіокнигу та комп'ютерний файл. Цілком можливо, що поширення цих носіїв у найближчому майбутньому призведе до нових серйозних змін у структурі літературного простору.

Зберігання

Література зберігається у бібліотеках, книгосховищах, архівах, персональних збірках. Публічні бібліотеки не тільки зберігають літературні твори й документи, а й забезпечують до них широкий доступ. Література, яка має менший попит, але все ж має цінність для вужчого кола спеціалістів, зберігається в книгосховищах, звідки можуть бути одержані бібліотеками на запит. Архіви зазвичай призначені для зберігання різноманітних документів: указів та постанов урядів, юридичних контрактів, листування тощо.

Частина неопублікованої літератури передається на депонування у вигляді рукописів.

Право

Авторське право

Авторське право — це вид інтелектуальної власності, який надає його власнику виключне право на створення копій творчого твору, як правило, протягом обмеженого часу.[1][2][3][4][5] Творчий твір може бути в літературній, художній, освітній або музичній формі. Авторське право призначене для захисту оригінального вираження ідеї у формі творчого твору, але не самої ідеї.[6][7][8]

Європейський Союз

Законодавство Європейського Союзу про авторське право — це законодавство про авторське право, що застосовується в межах Європейського Союзу. Законодавство про авторське право значною мірою гармонізоване в Союзі, хоча між країнами існують певні відмінності. Цей закон був впроваджений в ЄС через низку директив, які держави-члени повинні впровадити у своє національне законодавство. Основними директивами про авторське право є Директива про термін дії авторського права, Директива про інформаційне суспільство та Директива про авторське право на єдиному цифровому ринку. Авторське право в Союзі також залежить від міжнародних конвенцій, членом яких є Європейський Союз (таких як Угода ТРІПС та конвенції, учасниками яких є всі держави-члени (такі як Бернська конвенція)).

Велика Британія

Літературні твори захищені законом про авторське право від несанкціонованого відтворення принаймні з 1710 року.[9] Літературні твори визначаються законом про авторське право як «будь-які твори, крім драматичних або музичних, які написані, вимовлені або проспівані, і, відповідно, включають (а) таблиці або компіляції (крім баз даних), (б) комп'ютерні програми, (в) підготовчі матеріали для комп'ютерних програм і (г) бази даних».[10]

Літературні твори — це всі твори літератури, тобто всі твори, викладені в друкованій або письмовій формі (крім драматичних та музичних творів).[11]

Радянська поетеса Анна Ахматова (1922), чиї твори були засуджені та цензуровані сталінською владою

Цензура

Цензура літератури застосовується державами, релігійними організаціями, навчальними закладами тощо для контролю того, що можна зображувати, говорити, виконувати чи писати.[12] Зазвичай такі органи намагаються заборонити твори з політичних міркувань або тому, що вони зачіпають інші спірні питання, такі як раса або стать.[13]

Яскравим прикладом цензури є роман Джеймса Джойса «Улісс», який російсько-американський письменник Володимир Набоков назвав «божественним твором мистецтва» та найвидатнішим шедевром прози XX століття.[14] Він був заборонений у Сполучених Штатах з 1921 по 1933 рік на підставі непристойності. Сьогодні він є основним літературним текстом на курсах англійської літератури в усьому світі.[15]

Нагороди

Існує безліч нагород, що відзначають досягнення та внесок у літературу. З огляду на різноманітність галузі, нагороди, як правило, обмежені за своїм охопленням і зазвичай присуджуються за такими критеріями: форма, жанр, мова, національність і обсяг творів (наприклад, для письменників-початківців або дебютних романів).[16]

Нобелівська премія з літератури була однією з шести Нобелівських премій, заснованих за заповітом Альфреда Нобеля в 1895 році[17], і присуджується автору на основі його творчого доробку, а не за конкретний твір.[18] Інші літературні премії, на які можуть претендувати представники всіх національностей, включають: Міжнародну літературну премію Нойштадта, Міжнародну Букерівську премію, Пулітцерівську премію, премію Г'юго, премію Guardian за першу книгу та премію Франца Кафки.

Див. також

Література різних народів

Примітки

  1. ↑ Definition of copyright. Oxford Dictionaries. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
  2. ↑ {{cite encyclopedia}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Nimmer on Copyright, vol. 2, § 8.01.
  4. ↑ «Intellectual property», Black's Law Dictionary, 10th ed. (2014).
  5. ↑ Understanding Copyright and Related Rights (PDF). www.wipo.int. с. 4. Архів (PDF) оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2018.
  6. ↑ Stim, Rich (27 березня 2013). Copyright Basics FAQ. The Center for Internet and Society Fair Use Project. Stanford University. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 21 липня 2019.
  7. ↑ Daniel A. Tysver. Works Unprotected by Copyright Law. Bitlaw. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 25 жовтня 2020.
  8. ↑ Lee A. Hollaar. Legal Protection of Digital Information. с. Chapter 1: An Overview of Copyright, Section II.E. Ideas Versus Expression. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
  9. ↑ The Statute of Anne 1710 and the Literary Copyright Act 1842 used the term «book». However, since 1911 the statutes have referred to literary works.
  10. ↑ Copyright, Designs and Patents Act 1988. legislation.gov.uk. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  11. ↑ «University of London Press v. University Tutorial Press» [1916]Шаблон:Full citation needed
  12. ↑ Cuddon, 1998, с. 118—122, "Censorship".
  13. ↑ About Banned & Challenged Books. ala.org. 25 жовтня 2016. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 28 жовтня 2020.
  14. ↑ Nabokov, pp. 55, 57Шаблон:Full citation needed
  15. ↑ Ulysses has been called «the most prominent landmark in modernist literature», a work where life's complexities are depicted with «unprecedented, and unequalled, linguistic and stylistic virtuosity». The New York Times guide to essential knowledge, 3d ed. (2011), p. 126.
  16. ↑ John Stock; Kealey Rigden (15 жовтня 2013). Man Booker 2013: Top 25 literary prizes. The Telegraph. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 8 березня 2014.
  17. ↑ Facts on the Nobel Prize in Literature. Nobelprize.org. Nobel Media AB. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014.
  18. ↑ However, in some instances a work has been cited in the explanation of why the award was given.

Література

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Література&oldid=47315097