Перейти до вмісту

Ендрю Маунтбеттен-Віндзор

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ендрю Маунтбеттен-Віндзор
англ. Andrew Mountbatten-Windsor
Ендрю Маунтбеттен-Віндзор
Ендрю Маунтбеттен-Віндзор
герцог Йоркський
23 липня 1986 — 30 жовтня 2025
Монарх: Чарльз III
Попередник: титул відтворено
Спадкоємець: титул відійшов до корони
 
Ім'я при народженні: англ. Andrew Albert Christian Edward Mountbatten-Windsor Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження: 19 лютого 1960(1960-02-19) (66 років)
Букінгемський палац, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Велика Британія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: Англіканська церква Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Британський Королівський воєнно-морський коледж у Дартмуріd, Heatherdown Preparatory Schoold, Lakefield College Schoold (червень 1977) і Школа Ґордонстоун Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Віндзори
Батько: Філіп, герцог Едінбурзький
Мати: Єлизавета II
Шлюб: Сара[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Беатріс, Євгенія
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ендрю Маунтбеттен-Віндзор (англ. Andrew Mountbatten Windsor)[5], до 2025 року принц Ендрю, герцог Йоркський (англ. Prince Andrew Duke of York, повне ім'я Ендрю Альберт Крістіан Едвард, англ. Andrew Albert Christian Edward; нар. 19 лютого 1960) — член королівської родини Віндзорів. Третя дитина і другий син королеви Великої Британії Єлизавети II. Посідає 8-е місце в порядку спадкування британського престолу (після народження 2021 року дочки Лілібет у Гаррі, герцога Сассекського, і його дружини Меган Маркл).

Він служив у Королівському флоті з 1979 по 2001 рік. Під час Фолклендської війни він виконував бойові завдання як пілот вертольота. Пізніше він став інструктором з пілотування вертольотів і командував військовим кораблем. У 1986 році він одружився з Сарою Фергюсон, а в день весілля отримав титул герцога Йоркського. У них народилися дві дочки, Беатріс і Євгенія, але в 1992 році вони розлучилися, а в 1996 році офіційно розірвали шлюб. З 2001 по 2011 рік Ендрю обіймав посаду спеціального представника Великої Британії з питань міжнародної торгівлі та інвестицій, але пішов у відставку після ретельного розслідування його витрат і зв'язків із суперечливими особами. Він продовжував виконувати офіційні обов'язки від імені Єлизавети II до 2019 року.

Ендрю мав тривалі дружні стосунки(інші мови) з Джеффрі Епштейном, американським засудженим сексуальним злочинцем, що викликало широку критику. У 2014 році Вірджинія Джуффре(інші мови), яка стверджувала, що стала жертвою зловживань Епштейна, заявила, що Епштейн і Гіслайн Максвелл продали її Ендрю для сексуальної експлуатації, хоча раніше, у 2011 році, вона заявила газеті Daily Mail, що не мала з ним сексуальних контактів. Ендрю заперечував будь-які правопорушення, а в 2022 році уклав цивільну угоду з Джуффре в США, не визнаючи своєї відповідальності. Того ж року Єлизавета II позбавила його військових звань і патронажу, і він перестав використовувати титул «Його Королівська Вельможність». У 2025 році Чарльз III позбавив Ендрю решти королівських титулів і почестей, а також обмежив його використання титулів і перських звань[6]. Він звільнив Royal Lodge, частину володінь Корони(інші мови) і переїхав до приватного помешкання в маєтку Сандрінгем. Після оприлюднення нових файлів Епштейна на початку 2026 року Ендрю був заарештований за підозрою в зловживанні службовим становищем, а пізніше звільнений під слідство.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 19 лютого 1960 року. Він є третім з чотирьох дітей у королівській родині: перший є Чарльз, спадкоємець британського престолу, який народився 1948 року, другою є принцеса Анна — яка народилася на два роки пізніше, а принц Едвард, граф Вессекський, є наймолодшою дитиною, народився 1964 року. 8 квітня 1960 архієпископ Кентерберійський Джеффрі Фішер охрестив хлопчика в Музичній кімнаті Букінгемського палацу. На хрестинах була присутня сестра російського імператора Миколи II — велика княгиня Ксенія Олександрівна. Ендрю став першою дитиною, народженою в сім'ї панівного монарха (Єлизавета II зійшла на престол 1952 року), з часу принцеси Беатріс — дочки королеви Вікторії (1837—1901)[7]. Як і старші брат і сестра, Ендрю виховувався в стінах Букінгемського палацу гувернанткою[8]. Вона ж навчала його до 5 років, потім хлопчика відправили в приватну школу Хезердаун недалеко від Аскота, графство Беркшир[9]. У вересні 1973 року принц вступив до елітної школи-пансіону Ґордонстоун на півночі Шотландії[10]. У юності він легко справлявся з навчальним матеріалом, і з січня до червня 1977 року стажувався в коледжі Лейкфілд у Канаді[11]. Два роки по тому він закінчив Ґордонстоун, склавши іспит з англійської мови, історії, економіки і політології[12]. У квітні 1979 року Ендрю вирушив навчатись до Британського королівського військово-морського коледжу на пілота військової авіації.

Звинувачення у сексуальному насильстві та розголошенні інформації

[ред. | ред. код]

9 серпня 2021 року американка Вірджинія Джуффре (Робертс) подала позов до окружного суду США на Мангеттені, стверджуючи, що постраждала від сексуального насильства з боку принца Ендрю в Лондоні та Нью-Йорку. Вона свідчила, що її продав для сексу американський фінансист, відомий за колективними звинуваченнями у сутенерстві неповнолітніх, Джеффрі Епштайн, який дружив із принцом. Джуффре також свідчила, що зазнала сексуального насильства з боку Епштейна у період з 2000 до 2002 року, коли їй було 17 років, а принц чинив над нею насильство, коли вона теж була неповнолітньою[13][14].

19 лютого 2026 року був затриманий британською поліцією за підозрою у розголошенні інформації з обмеженим доступом Джефрі Епштайну під час перебування на державних посадах[15][16].

Родовід Ендрю Віндзора, герцога Йоркського

[ред. | ред. код]
Пращури 1. Ендрю Віндзор, герцог Йоркський
2. Батько:
Філіпп Маунтбеттен, герцог Единбурзький 		4. Дід:
Андрій, принц Данський і Грецький 		8. Прадід:
Георг I, король Греції
9. Прабабуся:
Велика Княжна Ольга Костянтинівна
5. Бабуся:
Принцеса Аліса Баттенберзька 		10. Прадід, жіноча лінія:
Людвиг Александр Баттенберг
11. Прабабуся, жіноча лінія:
Принцеса Вікторія Гессен-Дармштадтська
3. Мати:
Єлизавета II, королева Великої Британії 		6. Дід, жіноча лінія:
Георг VI, король Великої Британії 		12. Прадід, жіноча лінія:
Георг V, король Великої Британії
13. Прабабуся, жіноча лінія:
Марія Текська
7. Бабуся, жіноча лінія:
Єлизавета Боуз-Лайон 		14. Прадід, жіноча лінія:
Клод Джордж Боуз-Лайон
15. Прабабуся, жіноча лінія:
Сесилія Ніна Кавендіш-Бентінк

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.telegraph.co.uk/news/uknews/queen-elizabeth-II/9689145/Queens-Blue-Sapphire-wedding-anniversary-65-years-of-landmarks.html
  2. ↑ Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — 1988.
  3. ↑ Kindred Britain
  4. ↑ https://www.instyle.com/why-prince-andrew-sarah-ferguson-live-together-11840500
  5. ↑ Такого ще не було в історії. Чому позбавлення принца Ендрю титулів таке важливе. BBC News Україна (укр.). 31 жовтня 2025. Процитовано 1 листопада 2025.
  6. ↑ Кузьменко, Ольга (7 листопада 2025). Король Чарльз дозволив братові Ендрю зберегти одну єдину нагороду, позбавивши його решти титулів і звань. ТСН (укр.). Процитовано 11 листопада 2025.
  7. ↑ Royal Family tree and line of succession. BBC News (брит.). 9 січня 2020. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 14 травня 2020.
  8. ↑ Prince Andrew: Envoy career plagued with controversy. BBC News (брит.). 21 липня 2011. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 14 травня 2020.
  9. ↑ Barkham, Patrick (9 липня 2004). The Guardian profile: Prince Andrew. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 14 травня 2020.
  10. ↑ Olito, Frank. 15 exclusive boarding schools that are attended by royal families around the world. Insider. Процитовано 14 травня 2020.
  11. ↑ Early Life & Education. The Duke of York (брит.). Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  12. ↑ Rose, Hilary. The life and times of Prince Andrew — born to be spare (англ.). ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 14 травня 2020.
  13. ↑ На сина Єлизавети II подали до суду — його звинувачують у насильстві. Українська правда (українською) . 10 серпня 2021. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
  14. ↑ На принца Ендрю подали в суд за сексуальне насильство. BBC News (українською) . 10 червня 2021. Архів оригіналу за 11 серпня 2021.
  15. ↑ Колишнього принца Ендрю заарештували після заяви поліції про скаргу, пов'язану зі справою Епштейна | УНН. unn.ua. Процитовано 19 лютого 2026.
  16. ↑ Grierson, Jamie (19 лютого 2026). Andrew Mountbatten-Windsor arrested at Sandringham estate. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 19 лютого 2026.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ендрю Маунтбеттен-Віндзор
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ендрю_Маунтбеттен-Віндзор&oldid=47528758