Дронь Артур Віталійович
| Дронь Артур Віталійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 31 грудня 2000 (25 років)  Воскресинці, Рогатинський район, Івано-Франківська область, Україна |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | письменник, військовослужбовець, поет, новеліст, журналіст |
| Сфера роботи | література[1], поезія[1] і збройні сили[1] |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Знання мов | українська[1] |
| Роки активності | 2020 — тепер. час |
| Жанр | проза і поезія |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Арту́р Дронь (нар. 31 грудня 2000, село Воскресинці, Рогатинський район, Івано-Франківська область) — український письменник і поет, військовослужбовець. Лауреат Премії імені Юрія Шевельова за книгу «Гемінґвей нічого не знає».
Народився 31 грудня 2000 року в селі Воскресинці Рогатинського району Івано-Франківської області, з 5 років жив у сусідньому селі — Підмихайлівцях. У 2017 році вступив до Львівського національного університету імені Івана Франка на факультет журналістики. З того часу живе у Львові. У 2021 році закінчив бакалаврат, а в 2022 — магістратуру.
У 2020—2021 роках працював у студентському відділі ЛНУ ім. І.Франка. З 2021 — івент-менеджер у «Видавництві Старого Лева».
У 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, пішов добровольцем у 125-ту окрему бригаду територіальної оборони ЗСУ. Із серпня 2022-го — у складі бригади виконував завдання в зоні бойових дій на території Донецької, а згодом Харківської областей.
Перебуваючи на фронті, Артур Дронь продовжував писати вірші. У 2025 році зазнав поранення й був демобілізований[2].
Його тексти перекладені різними національними мовами світу й есперанто. А на вірш «Лука» Артура Дроня музикант Віктор Морозов написав пісню[3][4].
У лютому 2023 року рядки з його вірша процитувала прем'єр-міністерка Італії Джорджіа Мелоні на пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським[5]. 24 лютого 2026 року з нагоди річниці повномасштабного російського вторгнення вірш «Перше до коринтян» у перекладі Юлії Мусаковської прочитав Ієн Мак-Келлен[6].
- «Гуртожиток № 6» (Львів: Тріада плюс, 2020), вірші.
- «Тут були ми» (Видавництво Старого Лева, грудень 2023), вірші.
- «Гемінґвей нічого не знає» (Видавництво Старого Лева, серпень 2025), коротка проза.
Твори Артура Дроня надруковані в:
- антології сучасної української поезії «Молоді голоси» (2021)[7];
- збірці оповідань «Моє тихе Різдво» (Видавництво Старого Лева, 2022)[8];
- поетичній антології «Поміж сирен: нові вірші війни» (Vivat, 2023)[9].
Окремі вірші перекладені литовською, англійською, польською, італійською, фінською, норвезькою, білоруською, естонською, іспанською, французькою.
- Відзнака літературної премії ім. Анатолія Криловця за книжку віршів «Гуртожиток № 6» (2021)[10]
- Молодіжна премія Львівської міської ради «Сміливі 2022» в номінації «Поезія — це також зброя» (2022)[11]
- Відзнака журі літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2022)[12]
- Премія імені Юрія Шевельова за книгу «Гемінґвей нічого не знає» (2025)[13]
- Відзнака «Вибір Читомо» за книгу «Гемінґвей нічого не знає» (2025); відзнаку отримали 12 прозових книг[14]
- Лавреат рейтингу «Книжковий інфобум — 2025» у категорії «Найкраща прозова книга» за книгу «Гемінґвей нічого не знає»[15]
- Книга «Гемінґвей нічого не знає» увійшла до списку Найкращих українських книжок 2025 року за версією Українського ПЕН у категорії «есеїстика»[16].
- Добірка віршів у журналі «Універсум»[17]
- Добірка на платформі «Litcentr»[18]
- Переклади польською у виданні «Dwutygodnik»[19]
- Переклад англійською у виданні «Lunch Ticket»[20]
- Переклад англійською у виданні «Circumference»[21]
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Маркопольська, Тетяна (14 вересня 2025). У Луцьку ветеран Артур Дронь презентував свою книгу з історіями побратимів. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 17 грудня 2025.
- ↑ YouTube Віктор Морозов «Лука / Luke». Процитовано 17 серпня 2023.
- ↑ “Ніхто з нас з цим болем не сам”: історія 23-річного військовослужбовця й поета Артура Дроня (ФОТО).
- ↑ Кліщук, Людмила (1 Жовтня 2025). Письменник і воїн Артур Дронь: «В Україні триває війна, котра Гемінґвею чи Ремарку й не снилася». АрміяInform (укр.). Процитовано 17 грудня 2025.
- ↑ Лобанок, Дар'я (24 лютого 2026). Ієн Мак-Келлен прочитав вірш українського ветерана Артура Дроня. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 26 лютого 2026.
- ↑ У Києві презентують антологію сучасної української поезії «Молоді голоси» - НСПУ. 28 серпня 2021. Процитовано 18 грудня 2025.
- ↑ Моє тихе Різдво. Видавництво Старого Лева (укр.). Процитовано 18 грудня 2025.
- ↑ Поміж сирен. Нові вірші війни. PEN Ukraine (укр.). Процитовано 18 грудня 2025.
- ↑ Юля, Гриценко (23 лютого 2021). Студент факультету журналістики Артур Дронь отримав відзнаку всеукраїнської літературної премії. Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Процитовано 18 грудня 2025.
- ↑ Юля, Гриценко (19 серпня 2022). Студенти Університету – переможці премії «СМІЛИВІ». Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Процитовано 18 грудня 2025.
- ↑ Премія «Смолоскип-2022» оголосила лавреатів. Читомо (укр.). 9 листопада 2022. Процитовано 18 грудня 2025.
- ↑ Горлач, Поліна (17 грудня 2025). Артур Дронь став лауреатом Премії імені Юрія Шевельова за 2025 рік. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 17 грудня 2025.
- ↑ Вибір Читомо-2025: відома найкраща українська проза року. Читомо (укр.). 22 грудня 2025. Процитовано 22 грудня 2025.
- ↑ Горон, Діана (26 грудня 2025). Укрінформ оголосив переможців рейтингу «Книжковий інфобум — 2025». «Детектор медіа» (укр.). Процитовано 22 лютого 2026.
- ↑ Найкращі українські книжки 2025 року за версією Українського ПЕН. PEN Ukraine (укр.). 23 грудня 2025. Процитовано 24 грудня 2025.
- ↑ Артур Дронь. Вірші з фронту. Універсум. Архів оригіналу за 30 травня 2023.
- ↑ Артур Дронь «Скільки часу ми так розмовляємо?». Litcentr. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 21 серпня 2023.
- ↑ ARTUR DROŃ.WIERSZE. Dwutygodnik. Архів оригіналу за 30 липня 2023.
- ↑ Artur Dron. The mother. Lunch Ticket. Архів оригіналу за 26 серпня 2023.
- ↑ A poem by Artur Dron, translated from Ukrainian by Hanna Leliv. Circumference. Архів оригіналу за 4 квітня 2023.
- Зі львівського гуртожитку на передову: історія молодого поета у лавах ТРО
- Ніхто не знає, скільки із нас залишиться живими, — інтерв'ю з воїном, вірш якого цитувала Мелоні
- «Юнацька спроба перехитрити час», — молодий львівський поет Артур Дронь про досвід видання першої книги віршів
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни//Твоє Місто, 21 березня 2024
- «На війні українцями рухає любов», — військовий та поет Артур Дронь
