Перейти до вмісту

Дивні дива

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дивні дива
англ. Stranger Things
Типтелесеріал
Телеканал(и)Netflix
Дистриб'ютор(и)Netflix Streaming Services
ЖанрНаукова фантастика
Драма
Жахи
Детектив
Трилер
Формат зображення4K (Ultra HD)
HDR
Формат звукуDolby Digital 5.1
Тривалість серії42-150 хвилин
Тривалість96 ± 50 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
Компанія21 Laps Entertainment
Monkey Massacre
СценаристРосс Даффер[d] і Метт Даффер[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерШон Леві, Ендрю Стентон, Метт Даффер[d], Росс Даффер[d] і Richard Alan Greenbergd Редагувати інформацію у Вікіданих
ІдеяМетт Даффер[d] і Росс Даффер[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорТім Айвз
Тод Кемпбелл
Лаклан Мілн
Девід Франко
МонтажДін Ціммерман
Кевін Д. Росс
Нат Фуллер
Катерина Наранджо
Виконавчий продюсерМетт Даффер
Росс Даффер
Шон Леві
Ден Коен
Сінді Голланд
Брайан Райт
Метт Тунелл
Карл Гайдушек
Аен Патерсон
У головних роляхВайнона Райдер
Девід Гарбор
Фінн Вулфгард
Міллі Боббі Браун
Гейтен Матараццо
Калеб Маклафлін
Джо Кірі
Седі Сінк
Наталія Даєр
Чарлі Гітон
Ноа Шнапп
Джеймі Кемпбелл Бовер
КомпозиторSurvive
Країна-виробникСША США
Місце зніманьАтланта, Джексон, Джексон[1][2], Альбукерке[1][2] і Вільнюс[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова оригіналуанглійська
Перша поява15 липня 2016 Редагувати інформацію у Вікіданих
Перший показ15 липня 2016 — 1 січня 2026
Локалізація«Так Треба Продакшн»
«Т.С. Струґачка»
Кількість сезонів5
Кількість серій42 (список серій)
Віковий рейтинг16+
Посилання

«Ди́вні дива́» (англ. Stranger Things) — американський науково-фантастичний серіал, створений братами Даффер для сервісу VOD Netflix. Перший сезон був опублікований 15 липня 2016 року на офіційному сайті телеканалу. У вересні 2019 року серіал було продовжено на четвертий сезон. Він був розділений на дві частини, які вийшли 27 травня та 1 липня 2022 року відповідно. У лютому 2022 року серіал було продовжено на п'ятий і останній сезон, який вийшов у 2025[3]. Перша робоча назва серіалу «Монток» посилається на міську легенду, що лягла в основу сюжету.

Сюжет починається в 1983 році в штаті Індіана, де таємничим чином зникає хлопчик. Його мати, друзі й шеф місцевої поліції починають пошуки зниклого, розкриваючи існування поруч паралельного світу, що загрожує їхньому містечку.

Серіал отримав високі оцінки телекритиків, які відзначили атмосферність, акторську гру і відсилання до жанрових фільмів 1980-х років.

Синопсис

[ред. | ред. код]

Перший сезон

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дивні дива (1 сезон)

6 листопада 1983 року в містечку Гокінс, у штаті Індіана, таємничим чином зникає 12-річний Вілл Баєрс. Його друзі, Майк Віллер, Дастін Хендерсон і Лукас Сінклер, вирушають на пошуки до лісу, та натомість знаходять дивакувату дівчинку. Вона називає себе Одинадцята, тож їй дають нове ім'я Од (в оригіналі – Ел, від «Елевен»). Мати зниклого хлопчика, Джойс, не знаходить собі місця, намагаючись знайти сина. За допомогою вона звертається до начальника поліції Джима Гоппера, який починає розслідувати зникнення.

В Од виявляється здатність рухати предмети силою думки. Також вона відчуває, що Вілл перебуває в якомусь темному похмурому місці. Джим припускає, що Вілл міг потрапити на відео з камер спостереження секретної лабораторії біля лісу. Поговоривши з її персоналом, Джим розуміє, що до зникнення причетна урядова організація, котра займається там дослідженнями. До того ж її раніше вже звинувачували у викраденні дітей. Од розповідає новим друзям, що керівник тієї організації та її названий батько, Мартін Бреннер, ставив над нею жорстокі експерименти аби розвинути паранормальні сили. Тим часом в околицях з'являється хижа істота, котру діти називають демоґорґоном.

Брат Вілла, Джонатан, самотужки розшукує зниклого. До нього приєднується сестра Майка, Ненсі, коли так само таємниче зникає її подруга Барбара (її убив демоґорґон). Вони виявляють у лісі наріст плоті. Пролізши крізь нього, Ненсі опиняється в паралельному світі — Вивороті, де її ледве не вбиває демоґорґон. Джойс помічає, що лампи в її будинку блимають і вважає, що це Вілл намагається з нею зв'язатись. В озері знаходять труп хлопчика, проте Джойс не вірить, що це її син. Джим пробирається до моргу, де розкриває, що труп — це муляж.

Бреннер розшукує Одинадцяту та виходить на слід дітей, які виявили її раніше. Джойс із Джимом дізнаються про його експерименти, та вриваються на базу, де виявляють органічну браму у Виворіт. Але їх схоплюють і повертають по домівках. З Гоппером укладають угоду — йому розкривають правду про експерименти в обмін на допомогу в упійманні Одинадцятої. Аби відчути точне розташування Вілла, Од радить створити ванну сенсорної депривації, схожу на ту, в яку її занурював Бреннер. Потім її забирають люди Бреннера, проте Од вдається звільнитись за допомогою друзів і возз'єднатися з Джимом і Джойс. Утрьох вони проходять у Виворіт, де знаходять Вілла, обплутаного корінням, та отямлюють його. Демоґорґон переслідує дітей, тоді Од використовує всю свою силу аби знищити чудовисько, але її затягує у Виворіт.

Згодом Вілл видужує після часу, проведеного в паралельному світі, та повертається в компанію друзів. Вони сумують за Од, та Джим переконаний, що дівчинка поряд, тому лишає для неї в лісі ласощі.

Другий сезон

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дивні дива (2 сезон)

Минув рік, Вілла мучать видіння паралельного світу, та лікарі запевняють, що це наслідки психічної травми, отриманої від перебування в лісі. З нього кепкують школярі, називаючи «зомбі-малий». Одного разу Вілл вибльовує істоту, схожу на слимака. Після цього його видіння стають все яснішими й в них з'являється якась велетенська багатонога тінь. Тим часом до школи прибуває нова учениця Максін, яка дізнається про Од. Сама Од живе в хатині Джима в лісі, але той забороняє їй виходити, боячись, що її знову спіймають. В околицях поширюється таємнича хвороба рослин, від якої гниють плоди. На Гелловін з Вілла глузують хулігани, це потай знімає на відео Боб Ньюбі, що залицяється до Джойс. На відео в небі виявляється тінь, схожа на ту, що бачить у видіннях Вілл. Невдовзі поведінка хлопчика змінюється, його дратує тепло і світло. Він малює дещо, схоже на карту тунелів, котрі як коріння поширюються в околицях. Батьки Барбари продовжують розшукувати дочку, для чого звертаються до приватного детектива Мюррея Баумана.

Дастін знаходить дивну істоту, схожу на пуголовка, та забирає її додому, вважаючи, що відкрив новий вид. Істота швидко росте, Дастін називає її Дартан'яном і врешті вирішує показати її друзям. Максін намагається подружитися з ним та іншими, проте не вірить в історію про Одинадцяту й демоґорґона. Прагнучи довідатись що від неї приховують, Максін випадково спричиняє втечу істоти. Дастін повертає її, але вже нікому не показує. Згодом створіння виростає ще більше та з'їдає Дастінового кота. Тоді хлопець розуміє, що Дартан'ян — це дитинча демоґорґона. Він кличе Стіва допомогти убити чудовисько, але воно тим часом тікає.

Вілл розповідає друзям про свої видіння і що якась сила хоче поширитися звідси на наш світ. Її називають Мозкожер, як істоту з Dungeons and Dragons. Джим вирушає розслідувати таємничу хворобу та виявляє мережу підземних тунелів, заповнених щупальцями й корінням. Вони схоплюють Джима, що Вілл відчуває і завдяки цьому його вдається врятувати. Доктор Сем Оуенс довідується про тунелі та зв'язується з Джимом і Джойс. Він розповідає про експерименти з брамою у Вивороті, звідки й проникло тамтешнє життя. Оуенс посилає групу ліквідаторів спалити тунелі, але вогонь завдає болю Віллові. Хлопчик виявляється пов'язаний з Мозкожером, котрий заразив його вірусом.

Тим часом Од телепатично знаходить свою матір і наважується втекти, щоб розшукати її. Мати виявляється божевільною, що повторює набір фраз. З них Од розуміє, що її викрали в дитинстві, як і багатьох інших дітей. Згадавши дівчинку Калі зі спогадів матері, вона виявляє групу бездомних, які так само зуміли втекти. В їх компанії Од розвиває свої сили й врешті вирішує помститися Реєві Керролу, що стояв за викраденнями. Група вривається до його будинку аби вбити, проте Од, побачивши, що той має двох дочок, не дає цього зробити. Вілл вказує на місце, де міститься центр Мозкожера, але згодом зізнається, що Мозкожер змусив його збрехати.

Дастін, Лукас, Стів та Максін вирушають вбити демоґорґона, але бачать, що цих істот насправді багато. Демоґорґони оточують їх, проте тікають у тунелі, коли туди прибувають ліквідатори за вказівкою Вілла. Вони убивають всіх на шляху та вриваються до лабораторії, де перебуває Вілл. Од, відчувши це, поспішає на допомогу. Вона закриває браму до Вивороту, знищивши разом і прибулих демоґорґонів.

Бауман вважає, що правда про загибель Барбари надто неймовірна, тому подає її як убивство за те, що Барбара виявила витік хімікатів. Через місяць Джим приймає за дочку Од, повернувши їй ім'я, дане при народженні — Джейн. Друзі зустрічаються на шкільній вечірці, де Майк із Джейн цілуються.

Третій сезон

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дивні дива (3 сезон)

Минув ще один рік, влітку в Гокінсі відкривається торговий центр «Старкорт». Дастін повертається з літнього табору та розповідає друзям, що в нього з'явилась дівчина Сьюзі. Проте йому не вірять і Дастін намагається довести реальність дівчини, поговоривши з нею по рації, під'єднаній до власноруч збудованої антени. Натомість він ловить радіопередачу російською мовою та береться розшукати перекладача. Друзі приєднуються до його затії і на допомогу приходить дівчина Робін Баклі, що працює у «Старкорті». Вона здогадується, що передача надходила з околиць Гокінса, а загадкові слова в ній вказують на певне місце й час.

Водночас Ненсі працює журналісткою в місцевій газеті, а Джонатан став там фотографом. Вона дізнається від місцевої жительки про дивну поведінку щурів і намагається розслідувати цю справу. Однак, колеги тільки глузують з Ненсі. Вілл відчуває, що Мозкожер не знищений, але не може пояснити як це можливо. Коли в місті несподівано вимикається електрика, Джойс виявляє, що всі магніти в Гокінсі розмагнітились. Отже, десь в околицях діє потужний електромагніт, який вона з Джимом береться розшукати. Джим помічає, що Джейн зустрічається з Майком та намагається віднадити хлопця від дочки. Через це Майк та Джейн сваряться.

Брат Максін, Біллі, стикається на нічній дорозі з невідомою силою, що задурманює його та змушує вбити свою подругу. З часом таких задурманених стає більше, в несвідомому стані вони убивають інших людей, згодовуючи їх втіленню Мозкожера в подобі павукоподібної маси плоті. Ненсі з Джонатаном потай тікають з роботи розслідувати поведінку щурів і виявляють місцеву жительку в її будинку задурманеною — вона поїдає добрива. Їхній начальник Голловей виганяє обох. Тоді Ненсі розповідає про дивні випадки Дастіну та його друзям. Ті виявлять, що в Гокінсі є підземна база росіян.

Джойс і Джим знаходять російських агентів і затримують одного з них, Алексея. Той за допомогою Мюррея Баумана розповідає, що в Радянському Союзі також намагалися відкрити прохід у Виворіт з метою видобутку енергії. Проте всі спроби закінчувалися невдачею, тоді як у Гокінсі розрив між світами ще не затягнувся і його пробити легше.

Біллі шукає нових жертв і його поведінку помічають Ненсі з її друзями. Вони намагаються ізолювати Біллі, але той проявляє надлюдську силу і тільки завдяки Джейн його вдається тимчасово спинити. Тоді Джейн стає метою Мозкожера, він створює істоту з плоті людей, котра переслідує дітей. Дастін з Робін, її колегою Стівом і сестрою Лукаса, Ерікою, проникають на базу росіян, де виявляють пристрій, який розкриває прохід у паралельний світ. Радянські солдати затримують їх, але Дастіну й Еріці вдається сховатися, а згодом визволити Робін і Стіва, після чого разом утекти.

Втілення Мозкожера завершується і він нападає на Джейн з її друзями. Втім, їм вдається змусити істоту відступити. Згодом Джейн виявляє, що весь час була заражена часткою Мозкожера. Вона вириває її із власного тіла, але слідом втрачає свої здібності. Біллі та істота з тіл об'єднуються аби завершити почате, однак Біллі в останню мить оговтується та ціною життя рятує Джейн і затримує істоту. Дастін розповідає Джиму про базу і той планує облаву. Разом з Джойс, Джим проникає до розриву між вимірами та знищує установку, але гине при її руйнації. Втративши зв'язок з Мозкожером, істота з тіл розпадається.

Згодом Джейн читає листа від Джима, з якого розуміє його батьківські почуття. Вона переїжджає з Джойс до іншого міста. Тим часом десь у російській в'язниці, якогось чоловіка кидають на поживу демоґорґону.

Четвертий сезон

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дивні дива (4 сезон)

У березні 1986 року, через вісім місяців після фіналу третього сезону, Дастін із друзями приєднуються до «клубу Пекельного полум'я» гри Dungeons & Dragons. Клубом керує ексцентричний Едді Мансон, який глузує з паніки, що розгорнулася навколо гри. Крім того, Едді продає наркотики й однією з його клієнток стає дівчина Кріссі. Едді стає свідком того, як таємнича сила підіймає Кріссі в повітря та вбиває, переламавши кістки. Підозри у вбивстві падають на нього, Едді змушений переховуватися. Його розшукують члени баскетбольної команди, очолюваної Джейсоном — хлопцем Кріссі, щоб вчинити самосуд.

Дастін і його друзі намагаються довести невинність Едді та дізнаються, що подібні вбивства вже ставалися в 1950-ті роки. Їх вчинив Віктор Кріл, що вбив свою дружину й дітей, і відтоді запроторений до психлікарні. Ненсі та Робін, вдаючи з себе аспіранток, домагаються зустрічі з Крілом. Той розповідає, що вбивства насправді скоїв демон і все місто прокляте ним. Тим часом Максін починає бачити видіння та підозрює, що стане наступною жертвою. Дастін дає демону ім'я Векна, на честь чаклуна з Dungeons & Dragons. Векна ледве не вбиває Максін, але друзі завдяки пораді Ненсі рятують її, ввімкнувши улюблену пісню «Running Up That Hill». Потім Максін малює те, що бачила під час нападу Векни, і друзі розуміють – Мозкожер все ще живий і Векна — це його генерал. Друзі роблять висновок, що на місці кожного вбивства виникає прихований портал у Виворіт. Вони знаходять один портал на місці смерті Кріссі та інший в озері, де нещодавно загинув товариш Джейсона, Патрік. Стів, Ненсі, Робін та Едді потрапляють крізь цей портал у Виворіт, але не можуть вибратися. Проте їм вдається послати сигнал Дастіну і він відкриває їм портал у фургоні Едді.

Разом з тим Джейн страждає від цькувань однокласниць. Оскільки вона більше не має паранормальних сил, то врешті б'є одну з хуліганок. Майк відвідує її та просить повірити, що він любить її. Джейн цікавляться спецслужби, очолювані підполковником Салліваном, який вважає, що дивні смерті в Гокінсі вчиняє вона. Оуенс забирає Джейн до таємної бази в штаті Невада, де пропонує повернути здібності, але для цього дівчині доведеться пригадати своє справжнє минуле. Джейн поступово пригадує як розвивала свої здібності і як їй допомагав Перший — молодий чоловік, чиї здібності було пригнічено імплантатом. Коли Джейн вирішила втекти з ним і видалила імплантат, Перший убив персонал лабораторії та всіх піддослідних, за винятком Джейн, яка зуміла викинути його у Виворіт. Як виявилося, Перший — це син Віктора Крілла, Генрі, що вбив матір і сестру, а потім ним зацікавилася влада й забрала для дослідів з метою вбивати ворогів на відстані. Зверхній Генрі вірив, що повинен знищити всіх слабких, і він зміг вижити у Вивороті, ставши Векною.

Джойс водночас отримує листа з Росії про те, що Гоппер живий і його можна таємно доправити в США за велику суму грошей. Джойс звертається до Мюррея, щоб організувати передачу. Вони зв'язуються з контрабандистом Юрієм, але той обманює їх, щоб передати радянським спецслужбам, як шпигунів. Гоппер же за сприяння продажного охоронця Антонова тікає з табору ГУЛАГу на Камчатці. Та невдовзі його знову схоплюють і кидають до в'язниці разом з Антоновим, щоб кинути на поживу демоґорґону. Гоппер вчить в'язнів як здолати потвору. Джойс і Мюррей примушують Юрія стати на їхній бік, пробираються до в'язниці та влаштовують там бійку, завдяки чому Гоппер з Антоновим рятуються. Юрій думає зрадити їх, але вислухавши Антонова про загрозу всьому світу, наважується допомогти повернутися в США за допомогою вертольота. Довідавшись про місію дітей у Гокінсі, Гоппер вирішує спершу повернутися до в'язниці, щоби вбити демоґорґонів, адже всі істоти паралельного світу пов'язані колективним розумом, і це його ослабить. Гопперу вдається вбити істот за допомогою Джойс і Мюррея, після чого команду забирає Юрій і Антонов.

Частина друзів, які лишилися в Гокінсі, вирішують проникнути у Виворіт аби вбити Векну, поки той буде в ментальному поєдинку з Одинадцятою. Цей задум псує одержимий бажанням помсти Джейсон, Векна отримує нагоду здолати Одинадцяту та решту друзів. Лиходій убиває Максін, що відкриває у Гокінсі розрив між реальним світом і Виворотом, Джейсон при цьому гине. Проте освідчення Майка в коханні до Одинадцятої дають дівчині сили затримати Векну, поки його не знищать, і повернути Максін до життя. Розрив закривається, але Максін лишається скаліченою, а Едді гине від ран.

Події в Гокінсі влада пояснює землетрусом, друзі возз'єднуються, та Максін лишається в лікарні непритомною, переживши клінічну смерть. Гоппер і Джойс повертаються в рідну домівку до Джейн. На околиці міста утворюється мертвий пустир, а в небі з'являються червоні блискавки, які свідчать, що Векна ще живий.

П'ятий сезон

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дивні дива (5 сезон)

П'ятий сезон «Дивних див» для серіалу став завершальним, перша частина серій вишла 27 листопада 2025 року[4]. Друга частина серіалу, а саме епізоди 5-7, вийшли 26 грудня 2025 року. А фінальна 8 серія стала доступна до перегляду вже 1 січня 2026-го[5].

Контингент американських військових на чолі з доктором Кеєм та лейтенантом Робертом Акерсом помістив Гокінса на карантин та створив табір у Вивороті. Вілл, Лукас та Майк приховують свої пригоди, Дастін встряє в бійку через нагадування про Едді. Лукас продовжує доглядати за Макс, яка перебуває в комі, в надії, що вона прокинеться. Стів, Робін, Джонатан та Ненсі працюють на місцевій радіостанції WSQK, передаючи іншим підліткам закодовані повідомлення, щоб відшукати і перемогти Векну. Гоппер продовжує тренувати Одинадцяту. Демоґорґон нападає на солдатів і викрадає молодшу сестру Майка та Ненсі, Голлі.

Одинадцята й Гоппер шукають Ненсі в Вивороті, але натикаються на нездоланну стіну. Вони з'ясовують, що Кей тримає Векну на базі. Ненсі та Майк висувають теорію, що уявний друг Голлі «Містер Щось», може бути справжнім і причетний до її зникнення. Карен Вілер повідомляє Ненсі та Майку, що ім'я Містера Щось — Генрі, а отже це Генрі Кріл/Векна. Вілл, Ненсі та Майк із друзями придумують спіймати демоґорґона та помістити на істоту маячок, аби знайти Голлі. Тим часом Голлі опиняється у ілюзорному світі Камазоц, у будинку Генрі з околицями, та знаходить у лісі Максін.

Коли Гоппер та Одинадцята перемагають доктора Кей та її солдатів, вони виявляють на базі не Векну, а зведену сестру Одинадцятої, Калі. Військові затримують дітей у Гокінсі, які можуть бути потенційними наступними жертвами. Вілл бачить видіння, що викрадених дітей мусить бути 11. Група Вілла проникає на базу, щоб таємно вивезти дітей з Гокінса. Однак Генрі у формі Векни та троє демоґорґонів виходять з Вивороту, вбивають більшість солдатів і викрадають дітей. Вілл розблоковує свої екстрасенсорні здібності та вбиває демоґорґонів, щоби врятувати Майка, Лукаса та Робін.

Викрадені діти опиняються в Камазоці. Максін і Голлі виявляють, що Генрі уникає одного місця зі спогадом про те, як він убив злодія при самообороні. У Вивороті Гоппер та Одинадцята тікають з військової бази з Калі, яка розповідає, що доктор Кей використала її кров, щоб дати дітям паранормальні сили. Ненсі та Джонатан опиняються в пастці, поки їх не рятує Дастін. Потім Дастін пояснює Стіву, що Виворіт — це не паралельний світ, а проміжок між світами. Еріка та Мюррей залучають Скотта Кларка, щоб той допоміг знайти групу Дастіна. В той час Генрі використовує непритомного Вілла, щоб відстежити Максін у реальному світі, і посилає демопсів убити її в лікарні. Там Лукас, до якого пізніше приєднуються Робін та її дівчина Вікі, захищає Максін від демопсів, а Карен убиває чудовиськ. Максін, почувши знайому пісню, знаходить вихід із Камазоцу, але Голлі повинна знайти власний.

Дастін пояснює друзям, що Векна прагне об'єднати світ людей зі світом Безодні. Голлі не вдається переконати решту дітей, що Генрі бажає знищення їхнього світу. Генрі використовує їхню силу, щоб почати злиття світів. Одинадцять, Калі та Максін проникають у свідомість Генрі та перешкоджають йому об'єднати світи. Айкерс смертельно стріляє в Калі, що спонукає Одинадцяту убити його та солдатів, поки Голлі показує дітям справжній вигляд Генрі та виводить їх з ілюзорного світу. Вілл намагається переконати Генрі звільнитися від зв'язку з Мозкожером, проте Генрі цілком схвалює свій симбіоз із ним і вважає світ людей зіпсутим. Цитадель Векни підіймається і виявляється павукоподібним Мозкожером. Одинадцята, Максін, Гоппер, Дастін та інші підлітки атакують Мозкожера та завдяки винахідливості знищують його. Одинадцята вирішує залишитися у Вивороті.

Вісімнадцять місяців по тому старші підлітки возз'єднуються, Гоппер робить пропозицію одруження Джойс, а молодші підлітки закінчують навчання та грають у Dungeons & Dragons. Майк придумує щасливий кінець для їхньої історії, натякаючи, що це правда і Одинадцята десь подорожує, знайшовши своє покликання.

Спін-оф

[ред. | ред. код]

Новий серіал базуватиметься на оригінальній ідеї братів Метта та Росса Дафферів, йдеться у заяві Netflix. Поки що не надається подробиць про історію та персонажів. Та Брати Даффери у подкасті Happy Sad Confused 5 липня заявляли, що не будуть шоуранерами нового проєкту: ним займатиметься ціла команда нових авторів. Також автори ідеї серіалу підкреслили: шоу вийде не схожим на оригінал і не буде присвячене героям з «Дивних див»[6].

Список сезонів

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список серій серіалу «Дивні дива»

У ролях

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список персонажів телесеріалу «Дивні дива»

Перший сезон

[ред. | ред. код]
Акторський склад першого та другого сезону на Comic-Con International в Сан-Дієго 2017на Comic-Con International в Сан-Дієго 2017

Другий сезон

[ред. | ред. код]
Брати Даффер та акторський склад другого сезону на Comic-Con International в Сан-Дієго 2017

Третій сезон

[ред. | ред. код]

Четвертий сезон

[ред. | ред. код]

П'ятий сезон

[ред. | ред. код]

Український дубляж

[ред. | ред. код]
Персонаж Актор дубляжу
Одинадцята / Од /Джейн Вероніка Лук'яненко (1-3 сезони), Дарина Муращенко (4-5 сезони)
Майк Вілер Дем'ян Шиян (1-2 сезони), Арсен Шавлюк (3-4 сезони)
Вілл Баєрс Дмитро Зленко (1-2 сезони), Андрій Терещук (3-4 сезони), Іван Подхалюзін (5 сезон)
Максін Мейфілд «Шалена Макс» Єлизавета Мастаєва
Дастін Хендерсон Дем'ян Білявський (1-4 сезони), Ростислав Фоменко (5 сезон)
Лукас Сінклер Євгеній Лебедин (1-2 сезони), Олесь Артюх (3 сезон), Тимур Улещенко (4 сезон), Антон Кобилко (5 сезон)
Джойс Баєрс Олена Бліннікова
Джим Гоппер Юрій Ребрик (1-3 сезони), Михайло Кришталь (4-5 сезони)
Стів Гаррінґтон Кирило Татарченко
Ненсі Вілер Анастасія Павленко
Джонатан Баєрс Андрій Фединчик (1-3, 5 сезони), Вячеслав Хостікоєв (4 сезон)
Біллі Гарґроув, Пітер Баллард / Генрі Кріл / Векна/ Номер Один Андрій Соболєв
Карен Вілер, Калі «Вісім» Прасад (2 сезон) Катерина Буцька
Тед Вілер, Боб Ньюбі, Томмі Хаган Павло Скороходько
Еріка Сінклер Софія Желізняк, Єлизавета Зіновенко (5 сезон)
Робін Баклі Оксана Гринько
Мюррей Бауман Андрій Альохін
Едді Мансон Вячеслав Скорик
Аргайл Олег Грищенко
Джейсон Карвер Максим Самчик
Доктор Мартін Бреннер, Підполковник Салліван Юрій Гребельник
Аксель Олександр Шевчук
Містер Кларк Сергій Ладєсов
Дотті Іван Кордієнко
Керол (сезон 2), Кріссі Анна Артем'єва
Керол (сезон 3) Людмила Чиншева
Мік Тетяна Руда
Холлі (сезон 5) Уляна Олійник
Лейтенант Ейкерс Роман Молодій
Дерек Владислав Васицький
Анна Сєдова Калі «Вісім» Прасад (5 сезон)
Діана Семенюк Вікі (5 сезон)

А також: Валентина Сова, Євген Пашин, Вікторія Левченко, Вячеслав Скорик, Яна Кривов'яз, Євгеній Лісничий, Катерина Петрашова, Наталія Задніпровська, Дмитро Терещук, Володимир Терещук, Руслан Драпалюк, Данило Марійко, Костянтин Вікторов, Нікіта Стрелков, Анна Андрієвська, Марія Ємшанова, Анатолій Герасіменко, Владислав Волинець, Вікторія Мотрук, Тамара Морозова, Маргарита Іванченко, Валерія Антонова, Наталія Калюжна, Лесь Гімбаржевський

Серіал дубльовано студією «Так Треба Продакшн» на замовлення компанії «Netflix» у 2021—2025 роках.

  • Режисерка дубляжу — Галина Желізняк (сезон 2-4)
  • Перекладачі — Максим Дацюк (сезон 2), Тетяна Горстка (сезон 3-5, серії 1-3, 5-8), Юлія Сопленко (сезон 5, серія 4)
  • Спеціалісти з адаптації: Валерія Антонова (сезон 5, серії 1, 5-8), Євгеній Сардаров (сезон 5, серія 2), Тетяна Горстка (сезон 5, серії 3-4)
  • Звукооператор — Діана Лєсняк (сезон 5)
  • Спеціалісти зі зведення звуку — Сергій Ваніфатьєв (сезон 2-4), Ігор Грищенко (сезон 5, серії 1, 3-6, 8), Юрій Гелун (сезон 5, серії 2, 7)
  • Менеджерки проєкту — Ольга Чернявська (сезон 2-4), Валерія Антонова (сезон 5)

Саундтрек

[ред. | ред. код]

Саундтрек до серіалу був написаний американськими композиторами Кайлом Діксоном та Майклом Стайном, учасниками колективу S U R V I V E. Завдяки використанню вінтажних синтезаторів вдалось створити супровід у дусі 80-х та в стилістиці таких гуру як Жан-Мішель Жарр, Вангеліс, Tangerine Dream та Джон Карпентер.

Виробництво

[ред. | ред. код]

Розвиток

[ред. | ред. код]
Росс (зліва) та Метт Даффери, творці та шоуранери серіалу

«Дивні дива» створили Метт і Росс Даффери, більш відомі як брати Даффери[7]. Вони також є шоуранерами, головними сценаристами й режисерами деяких епізодів.

У 2015 році Даффери написали сценарій і спродюсували свій фільм «Прихований», у якому наслідували стиль Найта Ш'ямалана.

Але через зміни у Warner Bros., компанії, яка займалася дистриб'юцією, фільм не вийшов у широкий прокат, і брати втратили впевненість у своєму майбутньому[8].

А втім, на їхній подив, до них звернувся телевізійний продюсер Дональд Де Лайн, вражений сценарієм цього фільму, і запропонував їм попрацювати над епізодами містичного трилеру «Вейворд Пайнс» разом зі Ш'ямаланом.

Під час роботи над епізодом брати були наставниками Ш'ямалана, тож після завершення роботи відчули, що готові продюсувати власний проєкт[9].

Даффери підготували сценарій майбутнього пілотного епізоду серіалу, а разом з ним — 20-сторінковий буклет, який мав допомогти шоу в просуванні[10]. Вони презентували історію приблизно 15 мережам, але всі вважали, що сюжет, де діти є головними героями, не спрацює, тому просили або зробити серіал дитячим, або відмовитися від цієї ідеї та зосередитися на розслідуваннях Гоппером паранормальних явищ[11][9].

На початку 2015 року Ден Коен, віце-президент кінокомпанії «21 Laps Entertainment» приніс сценарій своєму колезі Шону Леві. Згодом вони запросили братів Дафферів до свого офісу й придбали права на серіал, залишивши Россу і Метту повне авторство. Netflix після прочитання сценарію пілотної серії придбав весь сезон за нерозголошену суму[12]. У квітні того самого року оголошено про запланований вихід проєкту у 2016[13].

Брати Даффери заявили, що на момент угоди із Netflix компанія вже була відома через такі шоу як «Картковий будинок» і «Помаранчевий — хіт сезону», мала відомих продюсерів і була готова давати шанс таким майбутнім продюсерам, як вони[10].

Брати розпочали кастинг, запросивши Леві і Коена як виконавчих продюсерів. Вони брали участь в обговоренні сюжетних ліній, а Леві також режисерував шоу[14].

«Montauk» — це восьмигодинна науково-фантастичний горор-епопея. Дія відбувається на Лонґ-Айленді у 1980 році й натхненна надприродними класиками того часу. Ми досліджуємо перехрестя, де звичне зустрічається з незвичним… емоційний, кінематографічний і заснований на характерах, «Montauk» є любовним листом до золотої епохи Стівена Спілберґа та Стівена Кінґа — поєднання людської драми й надприродного страху.

 — Оригінальна презентація "Монтоку" братами Дафферами [15]

Серіал спочатку називався «Монток». Дія відбувалася в Монтоку й сусідніх місцевостях Лонг-Айленда. Ця місцевість фігурувала в низці реальних теорій змови, пов'язаних з таємними урядовими експериментами.[13][16] Брати обрали саме це місто, оскільки воно мало зв'язок з фільмом Спілберга «Щелепи», де Монток був вигаданим місцем дії на острові Еміті.[17] Вирішивши змінити сюжет серіалу й створивши вигадане місто Гокінс, брати відчули, що тепер можуть робити з цим місцем те, що вони не могли уявити собі, якби обрали те, що вже існує[17].

Після такої зміни брати вирішили придумати й нову назву для серіалу, щоб розпочати його просування. Відбувалося це під керівництвом Теда Сарандоса з Netflix.

Даффери почали з роману Стівена Кінга «Та, що породжує вогонь», щоб розглянути шрифт і зовнішній вигляд назви, а потім склали довгий список потенційних альтернатив. Назва «Дивні дива» виникла, оскільки англійською звучала схоже на назву іншого роману Кінга, «Нагальні речі».

Проте Метт зазначав, щовони мали «багато палких суперечок» щодо остаточного варіанту[18].

Для презентації серіалу брати Даффери використали зображення, кадри й музику з класичних фільмів 1970-х і 1980-х років, таких як «Іншопланетянин», «Близькі контакти третього ступеня», «Полтергейст», «Повсталий з пекла», «Залишся зі мною», «Та, що породжує вогонь», «Кошмар на вулиці В'язів» і «Щелепи», щоб задати тональність серіалу.

У серіалі відображено «сатанинську паніку» 1980-х, коли настільну гру Dungeons & Dragons звинувачували в США у пропагуванні сатанізму та вербуванні дітей до злочинних культів. Тематику серіалу також задало поширене захоплення наприкінці 1970-х — початку 1980-х темою паранормальних психічних сил (проєкт «Зоряна брама», Лабораторія психічних досліджень Макдоннелла)[19].

Написання

[ред. | ред. код]

Ідея серіалу «Дивні дива» виникла з відчуття, що можна взяти концепцію фільму 2013 року «Полонянки», який детально описує моральні труднощі, які переживає батько, коли його доньку викрадають. Потім розширити її приблизно на вісім годин у більш «серіальному» підході. Зосереджуючись на історії зі зниклою дитиною, брати хотіли ввести ідею «дитячої чутливості», а також експериментували з ідеєю монстра, який може поглинати людей. Вони вважали, що поєднання цих речей «було найкращим витвором»[9].

Щоб ввести монстра в сюжет, вони дослідили «дивні експерименти, про які ми читали під час Холодної війни», такі як Проект MKULTRA. Це дало змогу обґрунтувати існування монстра науково, не спираючись на містику. Це також допомогло їм обрати саме 1983 рік як період часу, оскільки це був рік до виходу фільму «Червоний світанок», який зосереджувався на параної Холодної війни[9]. Згодом вони змогли використати всі свої особисті натхнення з 1980-х років для серіалу[9][20], створивши його в дусі наукової фантастики та жахів[21].

Серед інших творів, які вплинули на серіал, брати Даффери називають романи Стівена Кінга, роботи, зняті Стівеном Спілбергом, Джоном Карпентером, Девідом Лінчем, Весом Крейвеном[22][23][24][25] та Ґільєрмо дель Тором[18]; такі фільми, як: «Зоряні війни», «Чужий» та «Залишся зі мною»[18][23][26]; японські аніме, такі як «Акіра» та «Ельфійська пісня»[18] ;[22] та кілька відеоігор, включно з «Сайлент Хілл», «Темні душі» та «Останні з нас»[27][28][22].

Творці серіалу також вважають, що на серіал могли ненавмисно повпливати фільми «По той бік чорної веселки» та «Д. Е. Р. І.Л», що було виявлено під час перегляду фанатських відгуків[17]. Кілька вебсайтів та видань знайшли інші відсилки на попкультуру в серіалі, зокрема на попкультуру 1980-х років[29][30][31][32]. Головний лиходій останніх сезонів був натхненний моторошними лиходіями з дитинства братів: Фредді Крюгер, Пінхед та Пеннівайз[33].

Завдяки Netflix як платформі, брати Даффер не обмежувалися типовим 22-серійним форматом, обравши формат з восьми серій. Вони були стурбовані тим, що в 22-серійному сезоні на телебаченні буде важко «розповісти кінематографічну історію». Натомість менша кількість епізодів дозволила приділити час на характеризацію персонажів.[10]

У перших восьми епізодах брати прагнули створити «відчуття великого кіно» з усіма завершеними основними сюжетними лініями, щоб «глядачі відчували себе задоволеними». Проте залишили достатньо невирішеного, щоб вказати на те, що «тут складніша світобудова, і є багато завислих ниток в кінці», що можна було б дослідити в наступних сезонах, якщо Netflix вирішить створити більше[34].

Робота над дитячими персонажами була легкою. Брати Даффери вважали себе ізгоями серед учнів у старшій школі, тому їм було нескладно писати Майка та його друзів, а особливо Барб[18].

Джойс була створена за зразком Роя Нірі з мультфільму «Близькі контакти третього ступеня», оскільки вона здається всім іншим «абсолютно божевільною», намагаючись знайти Вілла[35].

Шоуранери

[ред. | ред. код]

Творцями серіалу стали брати-близнюки Метт і Росс Даффери. Проєкт був задуманий за три роки до реалізації, але тоді братам не вистачало досвіду роботи на телебаченні. У 2015 році вони написали й спланували повнометражний фільм «Зачаївшись». Їх дебютом на телебаченні була робота в команді сценаристів серіалу «Вейворд Пайнс». «Дивні Дива» став повністю авторським проєктом братів Даффер, в якому вони виступили як виконавчі продюсери, сценаристи і режисери.

Кастинг

[ред. | ред. код]
Брати Даффер взяли на роль шефа Гоппера Девіда Гарбора, вважаючи, що це його можливість зіграти головного героя.

У червні 2015 року було оголошено, що Вінона Райдер та Девід Гарбор приєдналися до серіалу як Джойс та тоді ще неназваний начальник поліції[36]. Єдиною умовою від Райдер до Дафферів було те, що якщо коли-небудь з'явиться продовження «Бітлджюса», вони повинні були дозволити їй зробити перерву для зйомок.

З цією умовою брати погодилися, і зрештою виконали її, коли «Бітлджюс» отримав зелене світло[37]. Кармен Куба, кастинг-директорка братів, запропонувала Вінону Райдер на роль Джойс, бо вона одразу ж сподобалася їм через її роботу у фільмах 1980-х років[9].

Леві вважав, що Райдер змогла б «передати емоційну гостроту, але водночас знайти прошарки, нюанси та різні сторони [персонажки]». Райдер сподобалося, що сюжетні лінії серіалу часто вимагали від неї грати роль так, ніби «вона збожеволіла, але насправді натрапила на щось особливе». Їй також було приємно, що продюсери вірили, ніби вона зможе впоратися зі складною роллю[38].

Брати вже цікавилися Гарбором раніше, який до «Дивних див» переважно грав менші ролі лиходійських персонажів. Даффери вважали, що він «занадто довго чекав на можливість» зіграти головну роль, тоді як сам Гарбор був у захваті від сценарію та можливості зіграти «зламаного, недосконалого персонажа-антигероя»[18][39].

Через два місяці відбувся додатковий кастинг: Фінн Вулфгард у ролі Майка, Міллі Боббі Браун у нерозголошеній ролі, Гейтен Матараццо у ролі Дастіна, Калеб Маклафлін у ролі Лукаса, Наталія Даєр у ролі Ненсі та Чарлі Гітон у ролі Джонатана[40]. У вересні 2015 року до акторського складу приєдналася Кара Буоно в ролі Карен[41], а через місяць Меттью Модін у ролі Мартіна Бреннера[42]. Серед інших акторів — Ноа Шнапп у ролі Вілла[40][43], Шеннон Персер у ролі Барбари «Барб» Голланд,[44] Джо Кірі у ролі Стіва Гаррінгтона[45][43], та Росс Партрідж у ролі Лонні[46], серед інших.

Актори, які проходили прослуховування на дитячі ролі, читали рядки з фільму «Залишся зі мною»[9]. Брати Даффери підрахували, що вони обирали серед близько тисячі різних дітей-акторів на ці ролі. Вони також зазначили, що Вулфгард вже був «кіноманом» фільмів 1980-х років і легко виконав роль, тоді як прослуховування Матараццо вони вважали набагато автентичнішим, ніж більшість інших записів[10].

Кастинг розпочався одразу після того, як Netflix дав зелене світло на серіал, але водночас до того, як сценарій був повністю написаний. Це дозволило деяким акторам вкласти свої уявлення про ролі.

Кастинг молодих акторів на роль Вілла та його друзів був проведений одразу після завершення першого сценарію, а наступні сценарії вже адаптувалися відповідно до роботи акторів[34].

Брати зазначали, що Модін зробив значний внесок у створення доктора Бреннера, якого вони раніше не дуже детально окреслювали, оскільки вважали його найскладнішим персонажем для написання, враховуючи його обмежену кількість появ у сюжеті[35].

Зйомки

[ред. | ред. код]
Колишній Інститут психічного здоров'я Джорджії Університету Еморі слугував місцем розташування Національної лабораторії Гокінса.

Брати хотіли знімати серіал в районі Лонг-Айленда, щоб не надто відходити від початкової концепції Монтока. Однак, оскільки зйомки мали відбуватися в листопаді 2015 року, знімати в Лонг-Айленді було важко через погодні умови, тому продюсери почали шукати місця в районі Атланти та його околицях. Даффери, які виросли в Північній Кароліні, знайшли багато місць, що нагадували їм про дитинство в цьому районі. Вони подумали, що він добре поєднуватиметься зі зміщенням наративу до вигаданого міста Гокінс, штат Індіана[17].

Зйомки першого сезону розпочалися в листопаді 2015 року та тривали переважно в Атланті, штат Джорджія, а брати Даффери та Леві займалися режисурою окремих епізодів[47]. Джексон послужив основою вигаданого міста Гокінс, штат Індіана[48][49]. Серед інших місць зйомок були Інститут психічного здоров'я Джорджії (місце розташування Національної лабораторії Гокінса) кар'єр Беллвуд та середня школа Патріка Генрі в Стокбріджі, для сцен у школі[50].

Очікувалося, що четвертий сезон також складатиметься з восьми епізодів, а перший буде мати назву «Розділ перший: Клуб пекельного вогню»[51]. Зйомки сезону мали розпочатися у січні 2020 року та тривали до серпня[52]. З виходом тизера четвертого сезону у лютому 2020 року, брати Даффери підтвердили початок виробництва[53].

Частина зйомок четвертого сезону проходила у Лукішській в'язниці та у Вільнюсі неподалік[54]. У березні 2020 року виробництво було зупинено через пандемію COVID-19[55]. У вересні того ж року процес було відновлено[56].

Зйомки п'ятого та останнього сезону мали розпочатися у червні 2023 року[57], але страйк Гільдії сценаристів Америки у 2023 році змінив плани. Зйомки були перенесені на 8 січня 2024 року[58]. Виробництво розпочалося того дня та завершилося 20 грудня[59].

Візуальні ефекти

[ред. | ред. код]

Щоб створити ефект старого серіалу, поверх відзнятого матеріалу було додано зернистість[35]. Брати Даффери хотіли налякати глядачів, але не обов'язково зробити серіал жорстоким чи кривавим, наслідуючи приклад фільмів від кінокомпанії Amblin Entertainment 1980-х років.

Вони казали, що такі стрічки «набагато більше про настрій, атмосферу, саспенс і жах, ніж про кров», хоча водночас брати не боялися додавати більш моторошні елементи, особливо у кінці першого сезону[35].

Даффери хотіли уникнути будь-яких комп'ютерних ефектів для монстра та будь-яких інших частин серіалу. Саме тому вони створили аніматроніка для ролі демоґорґона[60][61].

Однак шість місяців зйомок залишили їм мало часу для планування та тестування спецефектів для деяких кадрів. Вони обрали золоту середину, використовуючи штучний реквізит, але для інших кадрів, наприклад, коли монстр проривається крізь стіну, вони вирішили використовувати цифрові ефекти.

Постпродакшн першого сезону було завершено всього за тиждень до його виходу на Netflix[9].

У заставці використовуються крупні плани літер, що утворюють назву серіалу «Дивні дива» з червоним відтінком на чорному фоні, які послідовно стають на свої місця посередині екрану. Послідовність була створена студією Imaginary Forces під керівництвом креативного директора Мішель Доуті[62].

Леві познайомив студію з братами Даффер, які пояснили своє бачення серіалу. Пізніше, перед початком зйомок, продюсери надіслали Imaginary Forces сценарій пілотної серії, фонову музику з використанням синтезаторів, а також різні обкладинки книг Кінга та інших авторів, які використовувались для створення назви та образів. Брати шукали подібний підхід для заставки серіалу, переважно використовуючи типографічну послідовність[63].

Спочатку вони працювали з різними шрифтами для назви, але ближче до кінця продюсери вирішили співпрацювати з ITC Benguiat, вимагаючи від них переробки цих кадрів[63].

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Серіал «Дивні Дива» незабаром після виходу заслужив високі оцінки телекритиків. На вебагрегаторі Rotten Tomatoes серіал має рейтинг схвалення 90 % від критиків і 83 % від пересічних глядачів. Перший сезон лишився найвище оціненим: 97 % позитивних рецензій проти 94 % у другого, 90 % у третього та ще 90 % у четвертого та 83 % у п'ятого[64]. На сайті Metacritic фільму обраховано рейтинг критиків у 74 зі 100[65].

Лорен Сарнер у «New York Post» зазначила: «Дивні дива» стали хітом із самого початку не лише тому, що вони віддають шану вподобаній глядачами попкультурі 1980-х, а й тому, що підкріпили свої дивацькі пригоди та гострі відчуття у жанрі екшн-жахів симпатичними персонажами та стосунками[66].

Браян Лоурі з CNN відгукнувся, що «Дивні дива» містять вдалий асортимент посилань на попкультуру 1980-х, від «Швидкі часи на Ріджемонт Ха» та «Інопланетянина» до «Мовчання ягнят». Майже через шість років після прем'єри «Дивні дива» зайняли поважне місце на небосхилі вже сучасної попкультури, що допомогло піднятися сервісу Netflix, який поширював серіал. Тож зрозуміло і навіть логічно, що «Дивні дива» прагнуть затягнути, хоча це перестає йти їм на користь. Якщо спершу серіал спирається на таємниці та розвиток персонажів, то потім дедалі більше робить акцент на різних бійках і видовищах[67].

Критичніше серіал описала Софі Гілберт із «The Atlantic», вказуючи, що у четвертому сезоні характери персонажів надто змінюються і деякими сюжет нехтує. З-поміж них Одинадцята опиняється в такому становищі між багатьма ролями, де найцікавішою постає її лють, а не стосунки з родиною та друзями. Хоча інтертекстуальність серіалу готує глядачів узагалі до іншого сприйняття — менш серйозного[68]. На думку Даніела Д'Аддаріо із «Variety», серіал нагадує щоденник підлітка, котрий барвисто записує те, що його хвилює, але такі записи не виділяють чого-небудь як головне. «Дивні дива» є найамбітнішим візуально та найбільш драйвовим серіалом після закінчення «Гри престолів», і водночас поділяє його проблему: більшість перепон можна здолати за допомогою всемогутнього персонажа набагато швидше, ніж це відбувається в сюжеті[69].

На думку Джека Сіла з «The Guardian», зміщення серіалу в екшн і жахи логічне, тому що умовним 12-річним глядачам, які були вражені першим сезоном, на час виходу четвертого вже стало 18. «Те, що колись було моторошним, але по суті симпатичним трилером … набуло елементів повномасштабного горрору, натхненного „Екзорцистом“ і „Кошмаром на вулиці В'язів“»[70].

Згідно з BBC, фінал серіалу вийшов «епічним і емоційним»[71], тоді як частина глядачів заявили, що 5-й сезон «штучний» і «безрадісний»[72], а частина — що надто ідеалізований і прямолінійний[73]. Фінальний сезон «Дивних див» зазнав порівнянь із «Воно: Ласкаво просимо до Деррі», що закінчився за два тижні до того. Видання Screen Rant написало, що якими б захопливими не здавалися майбутнє «Дивних див» після основного серіалу, продовження «Воно: Ласкаво просимо до Деррі» здається набагато захопливішим завдяки більш жорстокому і несподіваному фіналу[74].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в https://deadline.com/2020/03/stranger-things-new-mexico-production-season-4-the-harder-they-fall-hot-spots-1202877427/
  2. ↑ а б в https://screenrant.com/where-was-stranger-things-season-4-filmed/
  3. ↑ Gulla, Emily (31 травня 2022). Stranger Things season 5 is officially happening! Here's everything to know. Cosmopolitan (брит.). Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  4. ↑ Дивні дива, 5 сезон. Чим завершиться один із найбільших хітів Netflix. BBC News Україна (укр.). 16 листопада 2025. Процитовано 30 листопада 2025.
  5. ↑ "Дивні дива" повертаються: чим здивує 5 сезон та коли вийдуть усі серії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 30 листопада 2025.
  6. ↑ Netflix анонсував спін-оф серіалу «Дивні дива» – bit.ua. bit.ua Медіа про життя і технології в ньому. 7 липня 2022. Процитовано 9 квітня 2023.
  7. ↑ Mellor, Louisa (15 липня 2016). Netflix's Stranger Things spoiler-free review. Den of Geek. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
  8. ↑ Sternbergh, Adam (20 серпня 2017). Turned Upside Down. Vulture. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
  9. ↑ а б в г д е ж и Grow, Kory (3 серпня 2016). 'Stranger Things': How Two Brothers Created Summer's Biggest TV Hit. Rolling Stone. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
  10. ↑ а б в г Cohen, Finn (14 серпня 2016). Matt and Ross Duffer Discuss 'Stranger Things,' a Nightmare on '80s Street. The New York Times. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
  11. ↑ 16 Things You NEVER Knew About Stranger Things. Comic Book Resources. 12 листопада 2017. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  12. ↑ Berkshire, Geoff (22 липня 2016). 'Stranger Things': Shawn Levy on Directing Winona Ryder, Netflix's Viral Model. Variety. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 15 вересня 2016.
  13. ↑ а б Spangler, Todd (2 квітня 2015). Netflix Orders 'Montauk' Supernatural Drama Series from 'Wayward Pines' Duffer Twins. Variety. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 16 лютого 2017.
  14. ↑ Andreeva, Nellie (2 квітня 2015). Netflix Orders Supernatural Drama Series From Matt & Ross Duffer, Shawn Levy. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
  15. ↑ Miyamoto, Ken (26 жовтня 2017). How to Sell Your TV Series the Stranger Things Way. Screencraft. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018.
  16. ↑ Andreeva, Nellie (2 квітня 2015). Netflix Orders Supernatural Drama Series From Matt & Ross Duffer, Shawn Levy. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
  17. ↑ а б в г Fienberg, Daniel (1 серпня 2016). The Duffer Brothers Talk 'Stranger Things' Influences, 'It' Dreams and Netflix Phase 2. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 6 лютого 2017.
  18. ↑ а б в г д е Leon, Melissa (6 серпня 2016). Inside 'Stranger Things': The Duffer Bros. on How They Made the TV Hit of the Summer. The Daily Beast. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
  19. ↑ jlavarnway (27 жовтня 2025). How Stranger Things Mirrors Real-World Paranormal Stories | Skeptical Inquirer (амер.). Процитовано 4 січня 2026.
  20. ↑ Stranger Things is an Homage to the Greats. FrightFind. 26 липня 2016. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 26 липня 2016.
  21. ↑ Nassbaum, Emily (22 серпня 2016). On Television: "Stranger Things" and "The Get Down". The New Yorker. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 14 лютого 2017.
  22. ↑ а б в The Duffer Brothers Talk 'Stranger Things' Influences, 'It' Dreams and Netflix Phase 2. The Hollywood Reporter. August 2016. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 19 лютого 2020.
  23. ↑ а б The cinematic influences behind Netflix's 'Stranger Things'. ScreenerTV. 18 липня 2016. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 16 лютого 2017.
  24. ↑ Leeds, Sarene (13 липня 2016). How Netflix's Stranger Things Channels Steven Spielberg, John Carpenter and Stephen King. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 29 липня 2016.
  25. ↑ Ben Travers (27 липня 2016). 'Stranger Things': Season 2 Plans & How David Lynch Could Control the Ending. IndieWire (англ.). Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
  26. ↑ Stranger Things: all the hidden (and not-so-hidden) movie, TV and book references. The Daily Telegraph. 6 серпня 2016. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.
  27. ↑ Yes, Stranger Things' Upside Down was totally inspired by Silent Hill. GamesRadar+. 26 серпня 2016. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 19 лютого 2020.
  28. ↑ Tilly, Chris (26 серпня 2016). How Silent Hill, Dark Souls and The Last of Us Influenced Stranger Things. IGN. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 13 жовтня 2018.
  29. ↑ Doty, Meriah (21 липня 2016). Stranger Things: 21 '80s Relics We've Spotted So Far. TheWrap. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 29 липня 2016.
  30. ↑ Tobias, Scott (18 липня 2016). A Stranger Things Glossary: Every Major Film Reference in the Show, From A–Z. Vulture.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
  31. ↑ Kimber, Tyree (26 липня 2016). Strange Influences: Our Favorite Movie References From Stranger Things. Boom Howdy. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 29 липня 2016.
  32. ↑ Hutchinson, Sean (19 липня 2016). Every '80s Pop Culture References in Stranger Things. Inverse. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 29 липня 2016.
  33. ↑ 'Stranger Things' Season 4 villain Vecna inspired by Freddy Krueger - USA Today. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 січня 2023.
  34. ↑ а б Brinbaum, Debra (27 липня 2016). 'Stranger Things' EPs on Season 2: 'We Could Explore It If Netflix Wanted To'. Variety. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 14 лютого 2017.
  35. ↑ а б в г Thrower, Emma (27 липня 2017). Stranger Things: the Duffer brothers share the secrets of their hit show. Empire. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 9 лютого 2017.
  36. ↑ Ausiello, Michael (15 червня 2015). Scoop: Winona Ryder to Headline Untitled Netflix Supernatural Thriller. TVLine. Архів оригіналу за 16 серпня 2015. Процитовано 24 серпня 2015.
  37. ↑ Sharf, Zack (17 липня 2024). Winona Ryder's 'One Condition' for Joining 'Stranger Things' Was a Filming Break If 'Beetlejuice 2' Ever Happened: 'They Agreed. Luckily, It Worked Out'. Variety. Архів оригіналу за 18 липня 2024. Процитовано 9 вересня 2024.
  38. ↑ McClendon, Lamarco (15 червня 2015). 'Stranger Things': Winona Ryder Discusses First Major TV Role in Netflix Featurette. Variety. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 8 травня 2023.
  39. ↑ Wilstein, Matt (9 серпня 2016). 'Stranger Things' Star David Harbour's Long, Dark Road to Leading Man. The Daily Beast. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  40. ↑ а б Andreeva, Nellie (20 серпня 2015). Duffer Bros. Netflix Supernatural Drama Series Sets Young Cast, Gets Title. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 24 серпня 2015.
  41. ↑ Petski, Denise (1 вересня 2015). Cara Buono Joins Netflix's 'Stranger Things'; Dean Cain In 'Lady Dynamite'. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 2 вересня 2015. Процитовано 17 липня 2016.
  42. ↑ Netflix's 'Stranger Things' Adds Matthew Modine to Cast (Exclusive). TheWrap. 27 жовтня 2015. Архів оригіналу за 30 жовтня 2015. Процитовано 17 липня 2016.
  43. ↑ а б Petski, Denise (14 жовтня 2016). 'Stranger Things' Netflix Series Adds Two New Regulars, Promotes Two For Season 2. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
  44. ↑ Coates, Tyler (1 серпня 2016). This 19-Year-Old Unknown Actress Just Became an '80s Cult Icon. Esquire. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 4 серпня 2016.
  45. ↑ Crossan, Ashley (31 серпня 2016). EXCLUSIVE: 'Stranger Things' Actor Joe Keery on Season 2, Steve's Hair and Justice for Barb. Entertainment Tonight. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 2 січня 2017.
  46. ↑ Petski, Denise (1 вересня 2015). Ross Partridge Joins cast of Stranger Things. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 4 серпня 2016.
  47. ↑ A., Jonathan (19 липня 2016). Netflix's Atlanta Filmed 'Stranger Things' Looks Amazing. Project Casting. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
  48. ↑ Gross, Dough (19 липня 2016). New Netflix Show 'Stranger Things' Films in Georgia. TheWrap. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
  49. ↑ 'Stranger Things' shoots on Jackson square. Jackson Progress-Argus. 24 листопада 2015. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 11 липня 2017.
  50. ↑ Stamp, –Elizabeth (4 серпня 2015). Stranger Things's Filming Locations Are Just as Spooky in Real Life. Architectural Digest. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
  51. ↑ Bankhurst, Adam (6 листопада 2019). Stranger Things: Title Revealed for Fourth Season's First Episode. IGN. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
  52. ↑ Ausiello, Michael (29 жовтня 2019). Stranger Things Season 4: Here's How Many Episodes We're Getting. TVLine. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
  53. ↑ Khatchatourian, Maane (14 лютого 2020). 'Stranger Things 4' Teaser Reveals That Hopper's Alive and Imprisoned in Russia. Variety. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  54. ↑ Auty, Dan (18 лютого 2020). Stranger Things Season 4: New Behind-The-Scenes Images Revealed. IGN. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2020.
  55. ↑ Thorne, Will; Aurthur, Kate (12 березня 2020). All the Shows and Movies Shut Down or Delayed Because of Coronavirus. Variety (англ.). Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  56. ↑ Spencer, Samuel (28 вересня 2020). 'Stranger Things' Season 4 expected to start filming today. Newsweek (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
  57. ↑ Lutz, John (5 березня 2023). 'Stranger Things' Star David Harbour Reveals When Season 5 Will Begin Filming. Collider (англ.). Процитовано 13 травня 2023.
  58. ↑ Petski, Denise (8 січня 2024). 'Stranger Things' Is Officially In Production On Season 5 — First Photo. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 8 січня 2024. Процитовано 8 січня 2024.
  59. ↑ Petski, Denise (20 грудня 2024). 'Stranger Things' Wraps Production On 5th & Final Season; Behind-The-Scenes Photos. Deadline Hollywood. Процитовано 20 грудня 2024.
  60. ↑ 50 Things You Didn't Know About 'Stranger Things'. Harper's BAZAAR. 6 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  61. ↑ 'Stranger Things': How the Duffer Brothers created their monster. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  62. ↑ Ferrell, Sean Patrick (11 серпня 2016). How the Stranger Things Titles Came Out So Perfectly Retro. Wired. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
  63. ↑ а б Perkins, Will (9 серпня 2016). Stranger Things (2016). Art of the Title. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
  64. ↑ Stranger Things | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 2 січня 2026.
  65. ↑ Stranger Things: Season 1 (англ.)
  66. ↑ Archive, View Author; Author, Email the; feed, Get author RSS (23 травня 2022). ‘Stranger Things’ Season 4 review: Penultimate season is too bloated. New York Post (амер.). Процитовано 7 липня 2022.
  67. ↑ CNN, Review by Brian Lowry. 'Stranger Things' stretches out its run toward the finish line in more ways than one. CNN. Процитовано 7 липня 2022.
  68. ↑ Gilbert, Sophie (6 липня 2022). ‘Stranger Things’ Isn’t TV. It’s Something Else. The Atlantic (англ.). Процитовано 7 липня 2022.
  69. ↑ D'Addario, Daniel; D'Addario, Daniel (1 липня 2022). ‘Stranger Things 4’ Comes Full Circle in Overstuffed, Often-Marvelous New Episodes: TV Review (Spoilers). Variety (амер.). Процитовано 7 липня 2022.
  70. ↑ Stranger Things 4 review – bigger, better and more gruesome than ever. the Guardian (англ.). 27 травня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
  71. ↑ Stranger Things: Season five draws to an epic and emotional close. www.bbc.com (брит.). 1 січня 2026. Процитовано 7 січня 2026.
  72. ↑ Rodriguez, Sarah Hurtado (4 січня 2026). "Give Me A Break": Stranger Things Creator Regrets Answering Series Finale Questions Following Audience Backlash. ScreenRant (англ.). Процитовано 7 січня 2026.
  73. ↑ Gunning, Cathal (6 січня 2026). The Stranger Things Finale Officially Repeated A Huge Season 4 Mistake. ScreenRant (англ.). Процитовано 7 січня 2026.
  74. ↑ Sharma, Dhruv (7 січня 2026). Stephen King’s Best 2025 Horror Masterpiece Shows How Stranger Things Should’ve Ended. ScreenRant (англ.). Процитовано 7 січня 2026.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "rottentomatoes", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дивні_дива&oldid=47325102