Перейти до вмісту

Джейн Гудолл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джейн Гудолл
Valerie Jane Morris Goodall
Ім'я при народженніангл. Valerie Jane Morris-Goodall Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася3 квітня 1934(1934-04-03)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гемпстед[d], Камден, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла1 жовтня 2025(2025-10-01)[5][6] (91 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактивістка, етолог, приматолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКембриджський університет
Галузьшимпанзе[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІнститут Джейн Гудолл
Науковий керівникRobert Hinded Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіRobert Hinded Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛеопольдина
Європейська академія наук і мистецтв
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[8]
World Future Councild
Янголи Лікі Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоMortimer Herbert Morris-Goodalld[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиMargaret Myfanwe Josephd[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зГуго ван Лавікd[10][11]
Derek Brycesond[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиHugo Eric Louis van Lawickd[11][9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Order of the Golden Ark дама-командор ордена Британської імперії Командор Ордена Британської імперії Президентська медаль Свободи офіцер ордена Почесного легіону Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою Австрійський почесний знак «За науку й мистецтво» Officer of the Order of Orange-Nassau

Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження[d] (2003)

Премія Вільяма Проктера за наукові досягнення (1996)

Міжнародна премія Каталоніїd (2015)

Премія Тайлера за досягнення у сфері охорони навколишнього середовища (1997)

Медаль Бенджаміна Франкліна

премія «Генезис»d

Премія Ніренберга (2004)

премія Кіото з фундаментальних наук (1990)

J. Paul Getty Award for Conservation Leadershipd (1984)

почесний доктор університету Алікантеd

медаль Габбарда (1995)

почесний доктор Торонтського університетуd (2007)

President's Medald (2014)

Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (2018)

почесний доктор Університету Хайфиd

honorary doctor of Syracuse Universityd (2005)

honorary doctor of the University of Zurichd (2020)

почесний доктор Гассельтського університетуd (12 листопада 2020)

почесний доктор Університету Маяміd (14 травня 1993)

Gold Medal of the Society of Woman Geographersd (1990)

Пам'ятна медаль Томаса Гаксліd (2002)

Gregor Mendel Medald (1987)

International Cosmos Prized (2017)

Edinburgh Medald (1991)

Honoris causa (квітень 2024)

Silver Medal of the Zoological Society of Londond

премія Принца Астурійського

Темплтонівська премія (2021)

Автограф
Особ. сторінкаjanegoodall.org Редагувати інформацію у Вікіданих

Дама Валері Джейн Морріс Гудолл DBE (англ. Dame Valerie Jane Morris Goodall; 3 квітня 1934, Лондон — 1 жовтня 2025, Лос-Анджелес, Каліфорнія) — британська вчена у галузях етології, приматології та антропології, природоохоронна та громадська діячка, зоозахистниця, популяризаторка науки, благодійниця. Широко відома понад 60-річним дослідженням поведінки та соціального життя шимпанзе в Національному парку Гомбе-Стрім в Танзанії. Зокрема, всупереч існуючим уявленням, вперше відкрила виготовлення та використання шимпанзе знарядь праці, їх скоординоване полювання, прояви ними комплексних емоцій та складної соціальної структури, все з чого вважалося притаманним лише людині. Фундаторка міжнародного Інституту Джейн Гудолл[en].

З ініціативи антрополога Луїса Лікі почала в 1960-х тривалі дослідження людиноподібних мавп паралельно з Даян Фоссі і Біруте Галдікас, що вивчали відповідно горил і орангутанів, і відомі разом як «Янголи Лікі» або «Тримати».

У квітні 2002 року стала посолкою миру ООН. Дама-Командор ордена Британської імперії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Лондоні в 1934 році. Ще дитиною батько подарував їй іграшкового шимпанзе. Іграшка розбудила в ній інтерес до шимпанзе, і ця мавпочка досі нерозлучна з нею. Після розлучення батьків 12-річна Джейн переїхала з матір'ю в Борнмут.

Після закінчення школи відвідувала курси секретарів, працювала офіціанткою, але в 1957 році на запрошення колишнього однокласника вирішила реалізувати давню мрію відвідати Африку і вирушила працювати до Кенії.

28 березня 1964 року одружилася з голландським фотографом-анімалістом аристократичного походження, бароном Гуго ван Лавіком, ставши баронесою Джейн фон Лавік-Гудолл. У 1968 Гудолл допомагала чоловікові в його роботі в Національному парку Серенгеті в Танзанії, де він знімав хижаків. Результатом цих досліджень стала книга «Безневинні вбивці». В шлюбі народила сина. У 1974 році подружжя розлучилося.

У 1975 році одружилася з директором національних парків і членом парламенту Танзанії. У 1980 році він помер.

Джейн Гудолл і її молодша сестра Джуді хворі прозопагнозією — нездатністю впізнавати обличчя людей.

Гудолл — веганка з етичних міркувань, а також з причин турботи про довкілля і своє здоров'я[12][13].

Померла у віці 91 року 1 жовтня 2025 року, природною смертю уві сні, в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, під час лекційного туру Сполученими Штатами Америки[14][15].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У 1957 році в кенійському національному музеї Джейн Гудолл знайшла місце асистентки і секретарки директора музею, антрополога Луїса Лікі. Незабаром він запросив її супроводжувати його і його дружину Мері Лікі на розкопки в ущелині Олдувай в східній Африці. Лікі також попросив її зайнятися вивченням шимпанзе в Національному парку Гомбе-Стрим в Танзанії, він сподівався, що на підставі даних цих спостережень стане можливим зробити висновки про життя первісних людей. Гудолл прибула до Танзанії разом з матір'ю в липні 1960 року й зайнялася активною дослідницькою роботою.

Хоча Гудолл не вчилася в університеті і не мала навіть ступеня бакалавра, завдяки її незвичайно значущому дослідженню і спеціально отриманому дозволу вона була допущена до здобуття докторського ступеня з етології в коледжі Дарвіна в Кембріджському університеті в 1962 році і успішно захистила докторську дисертацію в 1964 році. Разом з американською етологинею Даян Фоссі, відомою своїм життям серед горил, і Біруте Галдікас, яка вивчала орангутангів, вона є однією з трьох дослідниць, що почали на початку 1960-х тривалі дослідження людиноподібних мавп. У науковому світі їх також називають «ангелами Лікі».

Багатьма знаннями про шимпанзе світ зобов'язаний Джейн Гудолл. Вона першою відкрила, що шимпанзе використовують примітивні знаряддя: гілки, якими вони дістають термітів із термітників і мед з дупел, і камені, які вони використовують замість молотка і ковадла, щоб розбивати горіхи. У своїх спостереженнях за шимпанзе Гудолл навела перші документовані приклади того, що дика тварина не просто використовує предмет як знаряддя, але дійсно змінює його згідно зі своїми потребами, демонструючи цим зачатки виготовлення знарядь. Хоча багато тварин користуються знаряддями, тільки людиноподібні виготовляють їх, і ця особливість вважається основною відмінністю людиноподібних від інших тварин.

Надалі вона помітила, що шимпанзе також вживають в їжу м'ясо інших тварин, спільно ходять на полювання, а також ведуть між собою війни. Складними виявилися і суспільні відносини у мавп.

Гудолл була першою дослідницею, що давала досліджуваним тваринам імена замість номерів. У наукових колах ця практика засуджувалася, тому що вважалося, що емоційний чинник веде до втрати об'єктивності дослідження. Тим не менш, приклад Гудолл перейняли багато вчених. Серед її шимпанзе можна назвати Девіда, першого, хто наблизився до неї; Голіафа, друга Девіда, колишнього ватажка зграї; Майка, ватажка зграї; стару «тітку» Джіджі; літнього Містера МакГрегора і матусю Фло з її дітьми.

У 1977 році дослідниця заснувала Інститут Джейн Гудолл (Jane Goodall Institute, JGI) для підтримки заповідника Гомбе. Інститут має 19 відділень по всьому світу. Гудолл є захисницею шимпанзе і місць їх проживання по всьому світу, подорожуючи по 300 днів в році. Інститут Джейн Гудолл широко відомий у світі завдяки розробці новаторських програм, спрямованих на забезпечення охорони природних багатств і розвитку Африки.

Джейн Гудолл надавала допомогу ООН в залученні уваги до питань екології, наприклад, в рамках своєї роботи над проєктом ЮНЕП / ЮНЕСКО по забезпеченню виживання людиноподібних приматів. Проєкт сприяє координації міжнародних зусиль в інтересах порятунку цього виду приматів, що знаходиться на межі повного зникнення.

Гудолл входила до правління найбільшого заповідника шимпанзе поза Африкою, розташованого у Флориді, а також екс-очільницею організації «Адвокати з прав тварин» (Advocates for Animals), розташованої в Единбургзі, Шотландія, і протестувала проти використання тварин у медичних дослідах, зоопарках, спорті і тваринництві.

Гудолл на TEDGlobal 2007

У 1991 році Джейн Гудолл заснувала дитячу організацію «Roots & Shoots», що працює нині у 100 країнах світу. Ця міжнародна дитяча програма займається реалізацією проєктів з надання допомоги людям і тваринам і охорони довкілля. Однією із перших шкіл Танзанії та першою із міжнародних шкіл, яка впровадила у навчальний процес програму «Roots & Shoots», була Міжнародна школа Танганьїки.[16]

У квітні 2002 року генеральний секретар ООН Кофі Аннан призначив Джейн Гудолл амбасадоркою миру ООН.

У травні 2008 року вона звернулася в Нобелівський комітет з ініціативою щодо заснування Нобелівської премії за альтернативні методи в дослідах над тваринами.

7 липня 2007 Джейн Гудолл представляла міжнародний фестиваль «Live Earth».

Нагороди

[ред. | ред. код]

За свою громадську роботу по захисту тварин та охорони навколишнього середовища Джейн удостоєна багатьох нагород. У їх числі:

Книжки

[ред. | ред. код]
  • 1969 «Мої друзі — дикі шимпанзе» My Friends the Wild Chimpanzees (перекладена російською мовою)
  • 1971 «Невинні вбивці» Innocent Killers (спільно з Х. Лавік) (перекладена російською мовою)
  • 1971 «В тіні людини» In the Shadow of Man (перекладена російською мовою)
  • 1986 «Шимпанзе у природі: Поведінка» The Chimpanzees of Gombe: Patterns of Behavior (перекладена російською мовою)
  • 1990 Through a Window: 30 years observing the Gombe chimpanzees
  • 1993 Visions of Caliban (у співавторстві з Дейлом Пітерсон)
  • 1999 Brutal Kinship
  • 1999 Reason For Hope; A Spiritual Journey (спільно з Філіпом Берманом)
  • 2000 40 Years At Gombe
  • 2000 Africa In My Blood (під редакцією Дейла Пітерсона)
  • 2001 Beyond Innocence: An Autobiography in Letters, the later years (під редакцією Дейла Пітерсона)
  • 2002 The Ten Trusts: What We Must Do To Care for the Animals We Love (спільно з Марком Бекофф)
  • 2005 Harvest for Hope: A Guide to Mindful Eating

Дитячі книжки

[ред. | ред. код]
  • 1972 Grub: The Bush Baby (спільно з Х. Лавік)
  • 1988 «Моє життя серед шимпанзе» My Life with the Chimpanzees (перекладена російською мовою)
  • 1989 The Chimpanzee Family Book
  • 1989 Jane Goodall's Animal World: Chimps
  • 1989 Animal Family Series: Chimpanzee Family; Lion Family; Elephant Family; Zebra Family; Giraffe Family; Baboon Family; Hyena Family; Wildebeest Family
  • 1994 With Love
  • 1999 Dr. White
  • 2000 The Eagle & the Wren
  • 2001 Chimpanzees I Love: Saving Their World and Ours
  • 2004 Rickie and Henri: A True Story (спільно з Аланом Марксом)

Фільми

[ред. | ред. код]
  • 1963 Miss Goodall and the Wild Chimpanzees (National Geographic Channel)
  • 1975 Miss Goodall: The Hyena Story (The World of Animal)
  • 1984 Among the Wild Chimpanzees (National Geographic Channel)
  • 1988 People of the Forest (спільно з Х.Лавіком)
  • 1990 «Шимпанзе в небезпеці» Chimpanzee Alert (перекладений російською мовою)
  • 2006 Chimps, So Like Us номінований в 1990 на премію «Оскар»
  • 1990 «Джейн Гудолл: життя і легенда» The Life and Legend of Jane Goodall (National Geographic Channel) (перекладений російською мовою)
  • 1990 «Життя серед шимпанзе» My Life With the Chimpanzees (National Geographic Channel) (перекладений російською мовою)
  • 1990 The Gombe Chimpanzees (Телебачення Баварії)
  • 1995 Fifi's Boys
  • 1996 Chimpanzee Diary (для BBC2)
  • 1997 Animal Minds (для BBC)
  • 2000 Jane Goodall: Reason For Hope
  • 2001 Chimps R Us
  • 2003 «Останні дикі шимпанзе» Chimps On The Edge (National Geographic Channel) (перекладений російською мовою)
  • 2009 Jane Goodall's Wild Chimpanzees
  • 2005 Jane Goodall's Return to Gombe (для «The World of Animal»)
  • 2017 Jane[en] (Brett Morgen, National Geographic Studios)

Джейн Гудолл у ЗМІ

[ред. | ред. код]
  • Гудолл удостоєна іменної таблички від компанії The Walt Disney Company на Дереві життя в тематичному парку Волта Діснея «Царство звірів» у Disney World, на цьому ж дереві вирізаний її улюблений шимпанзе Девід, який супроводжував Джейн у перший рік перебування в заповіднику Гомбе.
  • Джейн Гудолл потрапила в один з коміксів у журналі «The Far Side» художника-мультиплікатора Гарі Ларсона. На малюнку зображено два шимпанзе, які чепуряться. Один з них знаходить на другому людську волосину й питає: «Що, попавася на досліди до цієї Джейн Гудолл?» Інститут Джейн Гудолл вважав малюнок поганим тоном, а юристи Гудолл навіть написали гнівного листа Ларсену, але Гудолл знайшла цей жарт смішним. Більш того, вона стала продавати футболки з малюнками з цього коміксу, всі доходи від виручки яких переказуються в фонд Гудолл для підтримки диких шимпанзе.
  • Гудолл також з'являється і озвучує саму себе в мультиплікаційному серіалі «Дика сімейка Торнберрі».
  • У відомому мультиплікаційному серіалі «Сімпсонах», епізод «Сімпсони на сафарі» є персонаж, заснований на образі Гудолл — вчена, що таємно навчала шимпанзе добувати і приносити їй діаманти.
  • У свій альбом «Street Angel» співачка Стіві Нікс включила трек «Jane», віддаючи шану Джейн Гудолл.
  • У фільмі «Джордж із джунглів», Беатріс Стенхоуп (Голланд Тейлор) сидить поруч з горилою і каже їй: «Я відчуваю себе майже як Джейн Гудолл», на що та відповідає: «Мадам, я знав Джейн Гудолл і Ви точно не вона».
  • У 2009 р. під час поїздки в Париж і відвідування французького філіалу свого інституту, Джейн здійснила свою підліткову мрію — зустрітися з Тарзаном. Гудолл пожартувала, що вона має право на такий любовний інтерес, більше ніж всі інші «Джейн». «Тарзаном, що чекає свою Джейн» виявився французький і американський актор Крістофер Ламберт, який зіграв у фільмі «Ґрейстоук — легенда про Тарзана, володаря мавп».[17]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. а б Golser T. „Affenflüsterin“ macht weiter: „Ein fremder weißer Menschenaffe“: Jane Goodall ist 90 — 2024.
  5. Jane Goodall, renowned chimpanzee researcher and animal advocate, dies at 91NBC News, 2025.
  6. Edwards M. Jane Goodall, world-renowned primatologist, dies aged 91(untranslated), 2025. — ISSN 0261-3077
  7. Schneider K. Jane Goodall Dead: Eminent Chimpanzee Expert Was 91 // nytimes.com — 2025.
  8. NNDB — 2002.
  9. а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.
  10. Who's who(untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
  11. а б в https://people.com/human-interest/dr-jane-goodall-opens-up-about-2-marriages/
  12. Gwinn, Alison. Jane Goodall Launches Vegan Cookbook. AARP (english) . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  13. Goodall, Jane; McAvoy, Gary; Hudson, Gail (1 листопада 2005). Harvest for Hope: A Guide to Mindful Eating (англ.). Grand Central Publishing. ISBN 978-0-7595-1486-7. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  14. Cohen, Rebecca; Mullen, Austin; Bush, Evan; Madani, Doha (2 жовтня 2025). Jane Goodall, renowned chimpanzee researcher and animal advocate, dies at 91. NBC News (англ.). Процитовано 2 жовтня 2025.
  15. Schneider, Keith (1 жовтня 2025). Jane Goodall, Eminent Primatologist Who Chronicled the Lives of Chimps, Dies at 91. The New York Times (англ.). Процитовано 1 жовтня 2025.
  16. Bringing Roots And Shoots To The International School Of Tanganyika. International School of Tanganyika (англійською) . Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  17. Джейн чекає Тарзана. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2012. Джейн чекає Тарзана (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Ван Лавік-Гудолл Д. У тіні людини. — М., 1974
  • Ван Лавік-Гудолл, Джейн і Гуго. Невинні вбивці. — М., 1977

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джейн Гудолл